Тестове повідомлення - треба завантажити flash player
♥ АльтернативА ♥ ТІЛЬКИ ЗАКОХАНИЙ МАЄ ПРАВО НА ЗВАННЯ ЛЮДИНИ
Читайте у номері : Свято кохання стор.2-3 Закохатися можна і танцюючи... стор.4-5 Кохання - це... стор.6-7 Чому кохання приносить страждання??? стор.8-9 Свято кохання
Кожен із нас у своєму житті хоче бути щасливим, хоче любити і бути коханим. В традиціях багатьох народів збереглася ініціатива один раз у рік, а саме 14 лютого, святкувати День закоханих або ж День Валентина.
Звідки ж до нас прийшло це свято?.. День Святого Валентина, як свято закоханих, існувало в Європі з ХIII століття. Таку назву воно отримало від свого зачинателя Валентина. На сьогоднішній день ми маємо мізерні і суперечливі легенди про нього. Наприклад, розповідають, що Валентин народився в III столітті н. е. в Римській імперії. Він був єпископом свого рідного міста Терни. Валентин мирив посварених, дарував квіти молодому подружжю. Арешт його був викликаний нібито тим, що римський імператор Юлій Клавдій II не дозволяв солдатам імперських легіонів закохуватися і одружуватися, а Валентин таємно вінчав легіонерів. Коли Валентин сидів у в'язниці, він закохався в сліпу дочку свого наглядача і зцілив її. Правда, інші легенди говорять, що справа була навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати свою дочку, а та закохалася в увязненого священика. Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: "Твій Валентин". Звідти і листівки "валентинки" і саме свято. Дата страти Святого Валентина 14 лютого, співпала
з римськими урочистостями на честь Юнони, богині любові. Цей день у Римі вважали початком весни. Класичною емблемою Валентинового дня вважаються червоні троянди, які, згідно з античною легендою, з'явилися завдяки грецькій богині любові і краси. Афродіта (у римському варіанті - Юнона), поспішаючи до свого коханого Адоніса, наступила на кущ білих троянд, і її божественна кров пофарбували їх в червоний колір. Та як би там не було, а цей день і до сьогодні вважають днем кохання. Закохані роблять один одному подарунки, дарують вітальні листівки (валентинки), роблять усілякі сюрпризи для своєї другої половинки. Якщо Ви ніяк не можете визначитися, що ж подарувати своїм коханим, постарайтеся зрозуміти, що найкращий подарунок це ваші увага, теплі і ніжні слова. І це набагато краще, ніж всі діаманти світу! Даруйте один одному увагу і свої почуття!.. Олюська Дорош Закохатися можна і танцюючи…
…Любов – це танець! В ньому як і в коханні, бувають різні такти музики, різні стилі. Якщо ти не довіряєш своєму партнеру – ваш танець приречений на провал!.. Може й тому в коханні так цінується довіра?..
В пасторалях думок зникала частинка душі. Летіла десь у вирій невідомості, простору… Серце завмирало і не хотіло давати про себе чути. Я, ти, люди, які довкола… По шкірі пробігають маленькі мурашки… Ще мить і я вже стою посеред велетенського паркету, довкола сотні очей, думок, сподівань… Крок вперед, крок назад, вліво, вправо, поворот… Ти міцно стискаєш мої руки, не дозволяєш боятися… Ще одна підтримка, шалені оплески…Танцюємо далі… А між іншим,- це наш останній танець… Зараз ми маємо виконати постановку фігури від якої залежатиме чи не все. Страшно… Ти зазираєш в мої очі і вже через мить ми виконуємо все, що задумали!.. Не боюся впасти, бо знаю, що ти не дозволиш мені це зробити, довіряю тобі у кожному кроці… І ось для нас вже нема нікого…Є тільки ти я і музика! Останні кроки,- оплески, шалені овації, перемога. По моїх щоках котяться сльози, тримаю в руках велетенський букет червоних троянд… Завтра цього не буде… …Крок вправо, вліво… Йдемо з каблука, з носка,
поворот, стрибаємо, перестрибуємо. Сьогодні вчимо нову фігуру… А що завтра? Танцюємо в музику. Раз, два, три, чотири. А тепер швидше. І знову спочатку. Вперед, назад, вліво, вправо… Кохання – то самба, румба, танго, вальс, пасадобль… От тільки б не поламати ноги і не втратити у цьому ритмі голову! P. S. партнер, який танцював цей «останній танець» помер через місяць від раку. Коли вони танцювали на тому конкурсі в яскравих костюмах і з посмішкою на обличчях, ніхто із присутніх навіть не здогадувався, що для них означала ця мить… Він пішов, залишивши їй свою любов і танці!.. Олюська Дорош Кохання - це...
Кожен розуміє кохання по-своєму...А що для тебе означає КОХАННЯ???
Христина 15 років Кохання-це коли ти живеш життям коханої людини,коли небачиш кращої людини,ніж ту яку любиш...коли кожного дня чекаєш на зустріч... Кохання-це розчарування! Лєра 16 років незнаю я в нього більше не вірю Наталя 17 років кохання-це коли ти завжди хочеш бути поряд з людиною,коли тобі приємно з нею спілкуватися,це коли ти маєш надійну опору і міцний тил,це коли ти сяєш в похмуру погоду,це..це..важко передати))) Маряна 18 років ну кохання,це коли ти поруч з людиною забуваєш про все на світі,коли дуже сумуєш,коли його немає поряд,коли думаєш про нього кожну хвилину,коли зриваєшся завжди від дзвінка,бо здається,шо дзвонить він..коли буваєш страшенно зла на себе,коли його образиш...коли він тобі сниться,коли не хочеш відпускати і тільки хочеться постійно його цілувати=))) Аня 18 років значить так. впершу чергу важливо, шоб кохання було взаємним. Між людьми повинна бути гармонія і взаєморозуміння. Людина повинна притягувати як фізично так і духовно. Якшо ти любиш людину, то ти повиннен її сприймати такою якою вона є. Також хочеш проводити кожен день з нею, хочеш побачити, хоча би на мить, навіть просто мовчати біля нього(неї), то вже задоволення. Юля 16 років Кохання це щастя яке ...двое людей дарують одне одному...але не завжди кохання справжне Марта 16 років навіть не знаю..,як виявилось це дуже
складно..і зараз я більше схильна до думки ,що його неіснує... а натомість існують просто симпатії..,взаємні і не взаємні..,які дозволяють або не дозволяють людям класно проводити час разом... та мені дуже хочеться вірити у те що я помиляюсь... Севастіян 19 років Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі Люба 17 років Ну як сказати...пояснити це почуття не можливо.. Кожна людина кохає..тільки вже залежить що і як....або кого)) Вона може навіть про це не догадуватись( шо кохає) А і ше...ми ніколи нє є з тими кого дійсно любимо..ну це буває дуже і дуже рідко) Олеся 21 рік оу ну,коханняце благородне,сильне почуття,що здатне окрилити людину,зробити її найщасливішою в світі) Андрій 16 років якщо чесно...я не вірю,що воно існує більше 3 років,томуце просто шалене захоплення кимось,яке з часом зникає Оля 16 років ну а якщо бути оптимістом і при цьому закоханим по самі п"ятки,то коханняце все,що ми маємо!Це коли ти живеш для когось,коли кожною клітинкою свого тіла відчуваєш іншу людину!От коли у вас на двох одна душа-це і є кохання!Воно як вітер,його не бачиш,але відчуваєш! Назар Лазур Чому кохання приносить страждання???
Завдяки соціальній мережі Вконтакте мольдь країн СНД і не тільки мають можливість спілкуватися на відстані. Просто ввівши в Пошуку певне ім’я та прізвище ти находиш знайому людину, яку вже давно не бачив. Так я знайшов своє кохання. Щоправда зрозумів я про це трохи згодом.
Нас познайомили друзі...Після того ми час від часу перетиналися, адже ми вчилися в одній школі...Віталися...Говорили...Згодом ми перестали бачитися...Почалися літні канікули...Пройшло пів літа...І ми продовжили спілкування, але воно було віртуальним...Завдяки «контактам» ми спілкувалися годинами...Чим більше ми спілкувалися, тим більше я розумів, що вона мені подобається. Ми розпитавали одне одного про все, що нас цікавило. Прокидаючися, я зразу включав комп’ютер, щоб поспілкуватися з нею...Я сумував, коли її довго не було...Спочатку я думав, що це просто симпатія або прив’язаність, а згодом зрозумів, що я закохався по самі вуха... Але...віртуальне кохання приречене не довго прожити!!! Згодом у мені прокинувся егоїзм...я почав дорікати їй за те що ми рідко переписуємося...зідзвонюємося. Я тішився тому, що закінчилися канікули...адже школа це єдине місце, де ми могли бачитися...Та навіть гуляти...після уроків...Я вперше за всі роки хотів до школи...не тому, що я дуже хотів вчитися,
чи побачити однокласників...а тому, що я хотів побачити її... Тепер ми не просто добре спілкуємося...тепер ми зустрічаємося...Я переживаю за кожне своє слово, яке я їй говорю...адже розумію...що можу втратити її будьколи...Так ідеальне спілкування Вконтакті переросло в постійні непорозуміння і образи... Я вибачався за все...за тиск з мого боку...за образи...за той довбаний егоїзм...Все...крапка...ми перестали зустрічатися....через мою дурість...через те що я роздував скандал на рівному місці... Я втратив її...Після НАС залишилися лише СМС'ки і біль... Назар Лазур
Наша газета вийшла завдяки : Олюсьці Дорош та Лазуру Назару
♥ АльтернативА ♥ ТІЛЬКИ ЗАКОХАНИЙ МАЄ ПРАВО НА ЗВАННЯ ЛЮДИНИ
Читайте у номері : Свято кохання стор.2-3 Закохатися можна і танцюючи... стор.4-5 Кохання - це... стор.6-7 Чому кохання приносить страждання??? стор.8-9 Свято кохання
Кожен із нас у своєму житті хоче бути щасливим, хоче любити і бути коханим. В традиціях багатьох народів збереглася ініціатива один раз у рік, а саме 14 лютого, святкувати День закоханих або ж День Валентина.
Звідки ж до нас прийшло це свято?.. День Святого Валентина, як свято закоханих, існувало в Європі з ХIII століття. Таку назву воно отримало від свого зачинателя Валентина. На сьогоднішній день ми маємо мізерні і суперечливі легенди про нього. Наприклад, розповідають, що Валентин народився в III столітті н. е. в Римській імперії. Він був єпископом свого рідного міста Терни. Валентин мирив посварених, дарував квіти молодому подружжю. Арешт його був викликаний нібито тим, що римський імператор Юлій Клавдій II не дозволяв солдатам імперських легіонів закохуватися і одружуватися, а Валентин таємно вінчав легіонерів. Коли Валентин сидів у в'язниці, він закохався в сліпу дочку свого наглядача і зцілив її. Правда, інші легенди говорять, що справа була навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати свою дочку, а та закохалася в увязненого священика. Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: "Твій Валентин". Звідти і листівки "валентинки" і саме свято. Дата страти Святого Валентина 14 лютого, співпала
з римськими урочистостями на честь Юнони, богині любові. Цей день у Римі вважали початком весни. Класичною емблемою Валентинового дня вважаються червоні троянди, які, згідно з античною легендою, з'явилися завдяки грецькій богині любові і краси. Афродіта (у римському варіанті - Юнона), поспішаючи до свого коханого Адоніса, наступила на кущ білих троянд, і її божественна кров пофарбували їх в червоний колір. Та як би там не було, а цей день і до сьогодні вважають днем кохання. Закохані роблять один одному подарунки, дарують вітальні листівки (валентинки), роблять усілякі сюрпризи для своєї другої половинки. Якщо Ви ніяк не можете визначитися, що ж подарувати своїм коханим, постарайтеся зрозуміти, що найкращий подарунок це ваші увага, теплі і ніжні слова. І це набагато краще, ніж всі діаманти світу! Даруйте один одному увагу і свої почуття!.. Олюська Дорош Закохатися можна і танцюючи…
…Любов – це танець! В ньому як і в коханні, бувають різні такти музики, різні стилі. Якщо ти не довіряєш своєму партнеру – ваш танець приречений на провал!.. Може й тому в коханні так цінується довіра?..
В пасторалях думок зникала частинка душі. Летіла десь у вирій невідомості, простору… Серце завмирало і не хотіло давати про себе чути. Я, ти, люди, які довкола… По шкірі пробігають маленькі мурашки… Ще мить і я вже стою посеред велетенського паркету, довкола сотні очей, думок, сподівань… Крок вперед, крок назад, вліво, вправо, поворот… Ти міцно стискаєш мої руки, не дозволяєш боятися… Ще одна підтримка, шалені оплески…Танцюємо далі… А між іншим,- це наш останній танець… Зараз ми маємо виконати постановку фігури від якої залежатиме чи не все. Страшно… Ти зазираєш в мої очі і вже через мить ми виконуємо все, що задумали!.. Не боюся впасти, бо знаю, що ти не дозволиш мені це зробити, довіряю тобі у кожному кроці… І ось для нас вже нема нікого…Є тільки ти я і музика! Останні кроки,- оплески, шалені овації, перемога. По моїх щоках котяться сльози, тримаю в руках велетенський букет червоних троянд… Завтра цього не буде… …Крок вправо, вліво… Йдемо з каблука, з носка,
поворот, стрибаємо, перестрибуємо. Сьогодні вчимо нову фігуру… А що завтра? Танцюємо в музику. Раз, два, три, чотири. А тепер швидше. І знову спочатку. Вперед, назад, вліво, вправо… Кохання – то самба, румба, танго, вальс, пасадобль… От тільки б не поламати ноги і не втратити у цьому ритмі голову! P. S. партнер, який танцював цей «останній танець» помер через місяць від раку. Коли вони танцювали на тому конкурсі в яскравих костюмах і з посмішкою на обличчях, ніхто із присутніх навіть не здогадувався, що для них означала ця мить… Він пішов, залишивши їй свою любов і танці!.. Олюська Дорош Кохання - це...
Кожен розуміє кохання по-своєму...А що для тебе означає КОХАННЯ???
Христина 15 років Кохання-це коли ти живеш життям коханої людини,коли небачиш кращої людини,ніж ту яку любиш...коли кожного дня чекаєш на зустріч... Кохання-це розчарування! Лєра 16 років незнаю я в нього більше не вірю Наталя 17 років кохання-це коли ти завжди хочеш бути поряд з людиною,коли тобі приємно з нею спілкуватися,це коли ти маєш надійну опору і міцний тил,це коли ти сяєш в похмуру погоду,це..це..важко передати))) Маряна 18 років ну кохання,це коли ти поруч з людиною забуваєш про все на світі,коли дуже сумуєш,коли його немає поряд,коли думаєш про нього кожну хвилину,коли зриваєшся завжди від дзвінка,бо здається,шо дзвонить він..коли буваєш страшенно зла на себе,коли його образиш...коли він тобі сниться,коли не хочеш відпускати і тільки хочеться постійно його цілувати=))) Аня 18 років значить так. впершу чергу важливо, шоб кохання було взаємним. Між людьми повинна бути гармонія і взаєморозуміння. Людина повинна притягувати як фізично так і духовно. Якшо ти любиш людину, то ти повиннен її сприймати такою якою вона є. Також хочеш проводити кожен день з нею, хочеш побачити, хоча би на мить, навіть просто мовчати біля нього(неї), то вже задоволення. Юля 16 років Кохання це щастя яке ...двое людей дарують одне одному...але не завжди кохання справжне Марта 16 років навіть не знаю..,як виявилось це дуже
складно..і зараз я більше схильна до думки ,що його неіснує... а натомість існують просто симпатії..,взаємні і не взаємні..,які дозволяють або не дозволяють людям класно проводити час разом... та мені дуже хочеться вірити у те що я помиляюсь... Севастіян 19 років Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі Люба 17 років Ну як сказати...пояснити це почуття не можливо.. Кожна людина кохає..тільки вже залежить що і як....або кого)) Вона може навіть про це не догадуватись( шо кохає) А і ше...ми ніколи нє є з тими кого дійсно любимо..ну це буває дуже і дуже рідко) Олеся 21 рік оу ну,коханняце благородне,сильне почуття,що здатне окрилити людину,зробити її найщасливішою в світі) Андрій 16 років якщо чесно...я не вірю,що воно існує більше 3 років,томуце просто шалене захоплення кимось,яке з часом зникає Оля 16 років ну а якщо бути оптимістом і при цьому закоханим по самі п"ятки,то коханняце все,що ми маємо!Це коли ти живеш для когось,коли кожною клітинкою свого тіла відчуваєш іншу людину!От коли у вас на двох одна душа-це і є кохання!Воно як вітер,його не бачиш,але відчуваєш! Назар Лазур Чому кохання приносить страждання???
Завдяки соціальній мережі Вконтакте мольдь країн СНД і не тільки мають можливість спілкуватися на відстані. Просто ввівши в Пошуку певне ім’я та прізвище ти находиш знайому людину, яку вже давно не бачив. Так я знайшов своє кохання. Щоправда зрозумів я про це трохи згодом.
Нас познайомили друзі...Після того ми час від часу перетиналися, адже ми вчилися в одній школі...Віталися...Говорили...Згодом ми перестали бачитися...Почалися літні канікули...Пройшло пів літа...І ми продовжили спілкування, але воно було віртуальним...Завдяки «контактам» ми спілкувалися годинами...Чим більше ми спілкувалися, тим більше я розумів, що вона мені подобається. Ми розпитавали одне одного про все, що нас цікавило. Прокидаючися, я зразу включав комп’ютер, щоб поспілкуватися з нею...Я сумував, коли її довго не було...Спочатку я думав, що це просто симпатія або прив’язаність, а згодом зрозумів, що я закохався по самі вуха... Але...віртуальне кохання приречене не довго прожити!!! Згодом у мені прокинувся егоїзм...я почав дорікати їй за те що ми рідко переписуємося...зідзвонюємося. Я тішився тому, що закінчилися канікули...адже школа це єдине місце, де ми могли бачитися...Та навіть гуляти...після уроків...Я вперше за всі роки хотів до школи...не тому, що я дуже хотів вчитися,
чи побачити однокласників...а тому, що я хотів побачити її... Тепер ми не просто добре спілкуємося...тепер ми зустрічаємося...Я переживаю за кожне своє слово, яке я їй говорю...адже розумію...що можу втратити її будьколи...Так ідеальне спілкування Вконтакті переросло в постійні непорозуміння і образи... Я вибачався за все...за тиск з мого боку...за образи...за той довбаний егоїзм...Все...крапка...ми перестали зустрічатися....через мою дурість...через те що я роздував скандал на рівному місці... Я втратив її...Після НАС залишилися лише СМС'ки і біль... Назар Лазур
Наша газета вийшла завдяки : Олюсьці Дорош та Лазуру Назару