Тестове повідомлення - треба завантажити flash player
20 квітня 2010 року львівські студенти вкотре мітингу-вали проти новоспеченого міністра освіти та науки Д. Табачника. Цього разу вони закликали йти з пар для того, щоб висловити своє незадоволення ниніш-ньою владою.
Святкування по - Львівськи В неділю, 11 квітня від-булося святкування Про-відної неділі в Шевченків-ському гаю. Дійство відбу-валося одразу на двох га-лявинах. На великій сцені спочатку виступали учні Центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Танцю-вали такі ансамблі як «Руш-ничок», «Серпанок» та «Викрутасики», співали му-зична студія «Джерело» та театр «Погулянка».
Non Стоп
В той же час на малій сцені виступав ансамбль «Барвінок» та студія естетичного виховання дітей «Равлик». «Барві-нок» водив гаївки, а «Равлик» танцював. Одразу ж біля церкви розкинулося творче містечко, в якому викла-дачі ЦТДЮГ робили майстер – класи. Всі охочі могли помалювати природу та архітектуру Шевченківського гаю, поліпити з глини різних звірят, створити глек своїми руками на гонча-рському станку, попра-цювати на прядильному станку… Крім активного про-ведення часу можна бу-ло купити собі сувеніри: від писанки до браслетів, від ляльокмотанок до картин. Проте крім поку-пки якихось речей можна було купити лю-дину на незвичайному аукціоні. Так одному па-рубку дуже пощастило …він купив поцілунок дівчини за 50грн, а хлопця, який грає на гі-тарі повели за хатинку всього - на - всього за 25грн. Усі зібрані кошти ішли на благодійність. Завершувався день чу-довим концертом. Участь у ньому брали : фолькбенд «ДоСхідСон-ця», Софія Федина, Люд-мила Ясінська, гурт «Zоряна» та Пікардій-ська терція. Поки співочі гурти готувалися до виступів публіку роз-важали Львівські кома-нди КВК «Файні ді-тиська» та команда «Єталон». Після жартів цих команд глядачів розігрівали аніматори з церкви Покрови. На диво майже усі повторю-вали рухи аніматорів і танцювали від душі. І вже після їхнього
Non Стоп
виступу українськими народними піснями та гаївками тішив публіку фольк – бенд «ДоСхід-Сонця». Після виступу цього колективу співала талановита співачка Со-фія Федина. Завдяки її рухливим пісням всі слу-хачі змогли і потанцю-вати польку, і покруж-ляти, і поводити гаївок та навіть станцювати «Кривий танець», який за народним повір’ям приносить тим, хто брав у ньому участь щастя. По закінченні виступу Софії Федини на сцену вийшла Людмила Ясін-ська – львівська учас-ниця проекту «Шанс». Крім її пісень публіка співала пісні, які вже давно стали народними, такі як : «Червона рута», «Водограй» та інші. Наступний гурт запропонувала слуха-чам відгадати хто зараз вийде на сцену… вре-зультаті прозвучало прізвище : «Поплав-ський»…така відповідь дуже розвеселила ведучу і вона вирішила, що краще запросити ви-конавців гучними оплес-ками. Так на сцену ви-йшов гурт «Zоряна». Драйвові пісні в виконанні вокалістки Зоряни розпалили публіку, яка підспіву-вала її пісні та танцю-вала. Незадовго після початку виступу вона спустилася під сцену, де її оточили слухачі. Одразу ж по закінченні пісні Зоряна кликала всіх охочих на сцену для того, щоб поспівати з нею пісень. Так утво-рилося тріо «Дружба міст», дует «Green Liones», дует «Бутирка - Петлюра» та соло у виконанні Юри;) На останок Зоряна заспівала свою пісню «Включаю PLAY» і повідомила усіх, що незабаром буде відзнятий кліп на вище-згадану пісню. Назарій Лазур Переможниця конкурсу Міс Львів 2010 Наталія Дунич Коротко про :
Non Стоп
MP3 - екскурсія Львовом Тепер кожен охочий може завантажити собі екскурсію Львовом собі на комп’ютер. Зробити це можна завіта-вши на сайт visitlviv.net. На цьому сайті пропонується дві версії екскурсій: екскурсія Львовом за 2 години та екскурсія стародавнім Львовом. Файли записані в фор-маті ZIP(сам MP3 файл та PDF карта). В такій екскурсії є декілька переваг. Вони є абсолютно безкоштовними. Немає жодних часових обмежень(в будь - який момент можна поставити паузу та завітати, наприклад, в сувенірну крамничку). Врезультаті таку екскурсію вже завантажили понад 3 тисячі інтернет – користувачів . Назарій Лазур 24 квітня в Оперному театрі ім. С. Крушельни-цької відбувся фінал кон-курсу Міс Львів 2010. 16-18 квітня в Центрі твор-чості дітей та юнацтва Га-личини проходило змагання з художньої гімнастики "Срібна ластівка" 30 квітня у Львові пройшов флеш - моб під назвою "Усмішка єднає Україну!". Таке дійство проходило одночасно в 16 - ти областях України. У Львові флеш - моб організовувало ЛМГО "Цунамі". Всі, хто був присутній на цьому дійстві утворили СМАЙЛИК, КАРТУ УКРАЇНИ зі смайликом всередині та напис УКРАЇНА.
ЧУДОБУС
Non Стоп
Тепер крім чудопоїзда Львовом курсує чудобус. В цьому простому на перший погляд автобусі є фішка, яка полягає у відкидному даху. Отже тепер милуватися Львовом можна не лише через вікна, а й дах. Маршрут його є досить довгим. Сама екскурсія триває 1,5 години з аудіо супроводом на українській мові. За ці півтора години автобус проїжджає більшу половину міста. Центральну частину, Стрийський парк, Високий Замок та головний вокзал. Курсує автобус щодня, кожні дві години. Вартість екскурсії 60грн. Більше про Чудобус та інші види екскурсій туристичної компанії ЧУДОТУР читайте на сайті chudotour.com.ua Куди піти?
Маєш наміри відві-дати Львів, але не знаєш куди піти? Хочеш отримати неабияке задово-лення від своєї про-гулянки?Тоді ру-брика "МАН-ДРУЮЧИ ЛЬВО-ВОМ" саме для тебе!!! В цьому номері я роз-повім тобі про зелену окрасу Львова: Кайзер-вальд та Шевченківсь-кий гай. Кайзервальд – (з німецької Kaiser wald – «цісарський ліс»). Назвали його так через те, що цісар Австрій-ської імперії Франц Йосиф оглядав цю лі-систу місцину, і вона йому припала до душі. І під час свого другого візиту до Львова цісар відвідав Кайзервальд, який з того часу і отри-мав свою назву. Так з 1908 по 1914 рік на території Кайзер-вальду діяв перший в Україні парк розваг з багатьма атракціонами та літніми ресторанами. Шевченківський гай - музей просто неба. Ідея створення такого музею належала Іларіону Свєнціцькому в кінці 20 – их років ХХ століття. Та відкрили його аж у 1971 році. Задум музею був таким : об’єднати в одному гаю архітектуру зі всієї Західної України. Щоб не загубитися в цьому лісі його поділили на шість зон,які відпо-відають регіонам: «Бой-ківщина», «Лемківщи-на», «Гуцульщина», «Бу-кувина», «Поділля» та «Львівщина». Проте самою лишень архітектурою музей не обмежився.Там,також яскраво представлений побут: від одягу та меблів до ремісничих інструментів; в школі можна побачити парти та тодішнє шкільне при-ладдя; в кузні –кувадла, підкови…
Non Стоп
Non Стоп
В Шевченківськім гаю завжди проводять всілякі святкування. Від Різдва Христового до Велико-дня, від Свята Матері й до Свята хліба. От Кайзервальд, на відміну від гаю - музею,є є одним з тих небагатьох місць у Львові, де можна можна піднятися на будь - який схил та помилу-ватися краєвидами, про-вести весело час із дру-зями,готуючи шашлик, або просто прогулятися на свіжому повітрі по-далі від автомобілів та міської метушні. ПОРАДА : панночкам ми ре-комендуємо на час прогулянки Кайзер-вальдом чи в Шев-ченківському гаю забути про високі підбори для того, щоб відпочинок не перетворився на безліч проблем ;) __________________Святкуймо в Шевчен-ківськім гаю : - Спалах різдвяної звізди — 8 січня - Великодня Гаївка — квітень - Фестиваль «Співоче Поле» — 4 травня - Свято Матері — 13 травня - Феcтиваль середньо-вічної культури «Львів Стародавній» - травень - Фестиваль «Казка у гаю» — 31 травня — 2 червня - Святкування «Зелені свята» — червень - «Свято хліба» — 17 серпня - Фестиваль «Етно-вир» — серпень - «Свято меду» — вересень Назарій Лазур
Non Стоп
Дні здоров*я у Львові В рамках святкування дня здоров*я 17-18 квітня на Погулянці від-бувалися екстремальні змагання. Організатором цих свят був спортивний клуб «Манівці». Змага-ння проходили в кілька етапів: велотрек, де на короткій дистанції по-трібно було проявити спритність, легко мане-врувати на різких пово-ротах, а головне – не впасти; плавання на катамаранах, де команда мала пройти складну дистанцію на воді; та ла-зіння по деревах за до-помогою канатів. Під час змагань діти могли взяти участь в квесті. Їм видавали ка-рти і компаси для того, щоб орієнтуватися в мі-сцевості. Так учасники мали пройти декілька перешкод перш, ніж прийти до фінішу. Крім того абсолютно всі охочі мали змогу пройти по канаті, при-в*язаному між двома деревами, на власному велосипеді подолати дистанцію з перешко-дами та навіть поплавати на катамарані… Котим*яч У Львові протягом квітня – травня трива-тиме футбольний турнір «Котим*яч». Метою проведення такого зма-гання є долучити шко-лярів до здорового спо-собу життя та пропагу-вання шкільного фут-болу. Участь в цьому турнірі братимуть 100 шкіл з усіх 6 районів Львова. Співрганізато-рами «Котим’яча» є департамент «Євро2012» Львівської міської ради та ФК «Львів». Адже незабаром «Євро - 2012» і є потреба розвивати шкільний футбол для по-дальшого майбутнього молоді. Крім того най-кращий бомбардир цього турніру отримає м*яч з автографом Мішеля Платіні. Майстер - клас Реброва
Fan - Zone
Non Стоп
Футбольна команда «Карпати» в квітні проявила всі свої можливості, адже практично всі ігри вони або ви-гравали, або вели нічийний рахунок, проте в цій «бо-чці меду» знайшлася ложка «дьогтю». Цією командою був Шахтар, який розгромив зелено - білих з рахунком 2:0. Проте цей програш ніщо, адже вони вибороли пе-ремогу в команди «Динамо», яка є практично найси-льнішою в Україні. Найцікавішим було те, що київля-ни не взяли з собою Шевченка, проте їхали в столицю Галичини з однією метою : виграти будьщо. Слова про нічию лишень підливали олії у вогонь боротьби між командами, адже перетягнути на себе ковдру перемо-жця хоче кожен, але дістається вона нажаль лише одному. Зелено – білі, як господарі поводили себе впевнено і спокійно контролювали події на полі. І на 63-ій хвилині Карпати забили вирішальний гол. Баті-ста практично розстріляв ближній кут, і цим він приніс перемогу своїй команді. Врезультаті мета київлян радше стала мрією, а Карпати знову стали гордістю Львова!!! Сергій Ребров провів майстер – клас для школярів. 23 квітня, у Львові на спортивному майданчику Львівської гімназії ім. В. Симоненка у минулому один з кращих бомбардирів України, а зараз асистент тренера у молодіжній команді «Динамо» Сергій Ребров провів майстерклас для учнівгуртківців львівських УДЮМКів. Під час такої зустрічі Ребров розповів дітям про свою кар’єру, згодом заграв з ними міні – матчі. Він вважає, що раніше спорту діти приділяли більше часу, адже крім нього нічим було займатися, а тепер з появленням комп’ютерів та Інтернету вони сидять вдома. Наприкінці біло зазначено, що такі майстер – класи проводяться не вперше. Перед майстер – класом Реброва до Львова приїжджали плавці Яна Клочкова та Денис Силантьєв. Пригода з вовками... Юрій Ворожбит
Сучасна письменниця, яка відома своїми рома-нами «Пів*яблука» та «Тамдевін» Галина Вдо-виченко народилась у 1959 році на Кольському півострові (Росія) в сім'ї військового. У дитинстві разом із родиною часто переїжджала з місця на місце. Навчалась у шко-лах ІваноФранківська, РавиРуської, Москви. Закінчила філологічний факультет Львівського національного універ-ситету ім. Івана Франка. На даний момент працює заступником головного
Non Стоп
редактора щоденної газети «Високий Замок». Виховує доньку та сина. Має чимало захоплень. Деякі з них - гірські та водні лижі, дизайн одягу та інтер’єрів, колекціо-нування вечірніх тор-бинок та рукавичок... У вересні 2008 року у видавництві «Нора-Друк» вийшов дебютний роман Галини Вдовиче-нко «Пів’яблука», який став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців. З ро-маном пов’язано кілька визначень «вперше». Це перший роман автора. Книжка отримала спе-ціальну відзнаку кон-курсу «Коронація сло-ва», яку вперше ввели цього року – «Вибір ви-давців». Видавництво «НораДрук» саме з цьо-го видання започаткува-ла новий формат та випробувала нові ви-давничі технології (обкладинка) вкупі з новим папером. Газета «Високий Замок» вперше, за згоди з видав-цем, друкувала книжку у кожному номері у фор-маті «роман у газеті». Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця. Галина впевнена, що робота письменника полягає не лише у тому, щоб написати книжку,
Non Стоп
але й у тому, щоб до-помогти їй дістатися до читача. Вона стала гостем осіннього Тижня моди Lviv Fashion Week-2008, влаштувала там автографсесії, вибрала колекцію, ідея та коло-ристика якої найбільше збігалася з настроєм ро-ману «Пів’яблука» - і разом з видавцем Елео-норою Сімоновою наго-родили дизайнера Юлію Лехів спеціальним при-зом - скляним яблуком… Пів’яблука – коротко про роман … Роман про долі чоти-рьох подруг, які меш-кають у Львові: редак-тора Галини, дизайнера Ірини, коректора Магди та телеведучої Луїзи. Одного разу їм до рук потрапляє дивний суве-нір - дерев'яне яблуко, яке давній майстер зробив з секретом. Щойно це яблуко опи-няється в кожної з ге-роїнь, її життя змінює-ться, потаємні бажання стають реальністю. Таким цікавим був перший роман автора. Тамдевін – коротко про роман… Дія роману відбуває-ться у Карпатах непо-далік від замку Гербу-ртів. Успішна українська художниця Анна, яка зробила кар´єру в Росії, їде у відпустку на запр-ошення колишньої одно-курсниці у віддалене село поблизу старовин-ного замку, де можна легко загубитися у часі і просторі. В цей же час у дикому урочищі Карпат проводить дослідження науковецьетолог Юрій. Він вивчає поведінку вовків у природному се-редовищі. Для цього він взяв під опіку трьох но-вонароджених вовченят, які втратили батьків. Людина і вовки в цій «зграї» живуть за вовчи-ми законами, які іноді виглядають більш доско-налими, ніж ті, за якими живуть люди. Несподівана зустріч з художницею докорінно змінює життя і дослід-ника, і вовчої зграї.
Non Стоп
20.04.2010р., у вівторок в школі №16 відбулася зустріч Г.Вдовиченко з учнями. Під час зустрічі Г.Вдовиченко розказу-вала про свої романи та за яких умов вони були створені…Розказувала і читала деякі уривки з романів «Пів’яблука», «Тамдевін». Учням дуже сподобався роман «Там-девін» і вона коротко переповіла його… Галина Вдовиченко з захопленням розповіла чому вона написала ро-ман саме про вовків : «Одного разу ми їхала в машині в Карпати по трасі із кущів вибіг вовк ,ми машину зразу зупи-нили і дали йому пройти ,по ньому було видно що він тут головний (госпо-дар),нам аж мову всім відняло , настільки це була незабутня картина. Я перечитала чимало досліджень справжніх етологів (науковців які вивчають поведінку тва-рин у природному сере-довищі). І зрозуміла, що наші популярні знання про сіроманів є викрив-леними, натомість на-справді людям є чого повчитися від цих звірів. Хоча б того повчитися, як вони дбають про своїх дитинчат, ніколи не за-лишаючи їх напризво-ляще, як справедливо розподіляють здобич. До того ж вовки - моно-гамні тварини, вовк та вовчиця, утворивши па-ру, зберігають вірність одне одному. Отак і вийшов роман «Замок Гербуртів», але згодом його перейменували в «Тамдевін».» –Чия була ідея змінити назву? «Це – ідея Елеонори Симонової (авт. дирек-тор видавництва «НораДрук»). Вона мені
Non Стоп
сказала, що багато хто буде думати, що це істо-ричний роман. І я при-слухалась, бо відчула, що вона може знати те, чого не можу знати я. Це сучасна книжка, там все відбувається зараз. У першій частині мова йде від імені жінки, санкт - петербурзької худож-ниці – вона сама львів’янка, яка приїжджає додому; а в другій частині – від чо-ловіка. Усе відбувається серед вовків у дикому урочищі Карпат. І от ця жінка, від імені якої пи-шу, як від себе, наспра-вді в багатьох випадках думає абсолютно проти-лежно і сприймає життя протилежно, не так як я. До прикладу, на її ім’я працюють кілька худож-ників – так є зараз у світі, в тому числі і в лі-тературному. А вона, в свою чергу, отримує багато грошей. Але в Карпатах їй доведеться багато речей переоціни-ти в своєму житті. До того ж, потім вона зако-хається в чоловіка, який живе за іншими закона-ми.» – Тепер роман нази-вається «Тамдевін», чому саме таку назву ви для нього вибрали? «Тамдевін» – так нази-вається одна із картин головної героїні – петер-бурзької художниці. Створила вона її тоді, коли вже повернулася додому з Карпат. Назва-ла її українською мовою. Усі три слова разом. Її колега потім запитає: «Це що таблетки так називаються?». Знаючи хист героїні, приятелька подумала, що, може, та почала підтримувати якісь медичні структури. – Скільки часу писався цей роман? «Цю книжку я, в прин-ципі, написала за сім місяців, але до цього по-трібна була серйозна підготовка: увійти в те-му вовків. Я дуже заці-кавилася вовками, те, за якими законами природи вони живуть. І от я при-думала українського до-слідника вовків. З’ясу-валося, що в світі є кі-лька науковців - прак-тиків, що жили в дикій природі: з Росії, з Кана-ди, з Британії. Всі вони – прототипи мого дослід-ника, але мені хотілося, щоб він був наш, україн-ський. Відтепер пані Галина не боїться вовків, нав-паки – їй імпонують їхні закони. «Якби ми жили за за-конами вовків, то ми б давно вже перестали за-стрягати у багні і бор-сатися в ньому. Багато речей варто було б запо-зичити у них. Напри-клад, якщо вовчий вата-жок перестає виконувати функції свої, тобто він за якимись показниками сходить з дистанції – йому дають час зрозу-міти, що треба відійти від справ і поступитися дорогою молодим, які мають піклуватися про всіх. Він має зрозуміти сам. Якщо ж ні, йому допоможуть дуже жор-стко». Галина Вдовиченко тільки заходить на дистанцію, впевнено крокує серед досвідче-них «вовків» і, безпере-чно, вона – новоспече-ний ватажок. До того ж, її творчі ресурси здалися невичерпними: нині вона пише вже третій роман. Але то вже інша історія, бо поки ми чекаємо «Тамдевін» – роман, що поєднав у собі історії про світ тварин і світ людей. У романі є кілька істин, одна з яких – ба-жання кожної жінки бу-ти «там, де Він». Про все інше – у книжці. Музикою навіть не пахне …
Табачник… Ні ні.. В цих восьми літерах музикою навіть не пахне …
Non Стоп
Ще,буквально,декілька місяців тому це був про-сто дядечко ,котрий си-дів десь там далеко на лавах звичайних громад-сько - політичних дія-чів… Але всетаки нова мітла мете поновому .. Глибоко пірнати в цю те-му не буду, скажу де-кілька слів : Ю пішов і прийшов Я на зло пані з косичкою .. 11 березня 2010 року його лапи дістались і до освіти .. Тепер увага : Дмитро Володимирович Табач-ник – від цих трьох слів серця студентів накриває хвиля ненависті ,в дум-ках лишень слово ‘Геть !’,а руки так і тягнуться до плакатів з написами ‘ Заберіть Табачника,або я іду звідси ’,’ Табачник – ворог української куль-тури ’ чи маси інших провокаційних фраз , суворо заборонених рек-торами ВУЗів,адже всі тепер прекрасно розу-міють,що на нас чекає далі..Так так, нас, зви-чайних галичан..Бо ж за словами Дмитра Воло-димировича ‘ … гали-чани практично не мають нічого спільного з народом Великої Украї-ни ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінг-вістичному, ні в полі-тичному плані. У нас різні вороги і різні союз-ники. Більш того, наші союзники і навіть брати — їхні вороги, а їхні «герої» (Бандера, Шухевич) для нас — вбивці, зрадники і пособ-ники гітлерівських пала-чів '. Словом,влипли ми з вами,шановні громадяни .. Скажіть мені будь ласка,як людина з таки-ми поглядами може ке-рувати освітою в Укра-їні , чи взагалі мати щось спільне з українцями ? Ех..Якби ж усі так ду-мали ,як студенти ВУЗів Галичини,можна було б легко цього звіра усу-нути з крісла..Та ні, знайшлись і такі,що підтримали його по-гляди..А саме освітян-ські центри у Києві та
Non Стоп
Харкові,пузаті дядечки з такими ж гаманцями твердо виступили ‘За ! ’ Цю точку зору мій мозок приймати аж ніяк не хоче , а в очах,як на екрані висвічується червоним кольором ‘Delete’ …Та все ж повернемось до тих,котрі позитивно сприйняли ці зміни та нестандартні нововведення,про які ми кожного ранку ми дізнаємось із засобів масової інформації,а саме,що цікаво,з кожним днем чуємо зовсім інші,а то й протилежні речі,вирвані з монологів вельмишановного міністра освіти та науки . Не знаю,за що у Києві так його захищають : чи то за чарівний і пронизливий погляд,чи за сиві волосинки – як ознаку досвіду ,глибокої моралі і розуму .Адже з віком моральні цінності ростуть ,піддаючись усвідомленню,набувається досвід . Висновок один,і не опубліковуючи його,кожен може впевнено сказати,що це за висновок. Ну,що тут оптимістич-ного сказати.. Мабуть, лише те,що народ нарешті заворушився,піднялась національна свідомість,покотилась хвиля протестів. А що буде далі ? Це ж лише початочки . Паплюження історії української нації ще від її зародків,хрест на тому,що здобувалось протягом багатьох століть , відкинення минулих правдивих введень… Навіть те,що підтверджено законом з підписами та печатками,як,наприклад,визнання Голодомору 32-33 років геноцидом ,для Дмитра Табачника всього лиш слова,бо він за це все вище,має свою думку (не коментую яку) і пам’ятник жертвам того страшного часу він назвав ".. фаллическом комплексом, изуродовавшем Печерские склоны ." Позитивненько,чи не так ? Коли справжній українофоб займає вершечок керунку освіти та науки , стверджуючи,що будь-який вияв протесту Західної України йому м’яко кажучи , по барабану ,то вибачте,а як ми маємо до цього поставитись ? Розуміючи цей пофігізм щодо нашого несприйняття,половина ‘повстанців’ просто опустила руки .. Маємо те,що маємо . Інші ж далі доводять своє,не усвідомлюючи того,що плювали вони на нас,головне щоб Їм було добре . Банально,але правда. Мляво перетравлюючи гучні цитати Табачника на сторінках популярних тижневиків,просто починаєш розуміти фразу ‘ Якщо вирішив знищити націю – почни з її цвіту ’ . Ніхто не знає ,що буде далі,головнене падати духом,бо гірше вже точно не буде – немає куди. Тому,любі друзі,нашорошуємо вуха і уважно слухаємо монологи,адже саме вони тепер є нашим вироком і тому,щоб не пропустити жодної деталі потрібно адекватно ставитись до цієї ситуації . Сподіваємось на краще ,адже надія вмирає останньою . І на додачу – усміхніться,адже усмішка має ефект дзеркала,а трохи позитиву в нашому житті аж ніяк не завадить (: Мартуся Позитивчик Свято
матері
Non Стоп
«НІ, ти уявляєш, вона мені не дозволила! Все життя мені щось забороняє: то ти ще замаленька,то - це до добра не доведе! А каже, що щастя мені бажає!» Не раз доводиться вислуховувати таке від своїх друзів,постійні образи, сварки і заборони. Після такого важко сказати, що мама намагається захистити нас від чогось поганого. Вона просто загороджує нас від світу. Такі думки завжди починають крутитися у нашій голові, коли матір забороняє щось. Але чи варто так агресивно реагувати на спроби ( для нас зовсім не зрозумілі), за допомогою, яких матуся хоче зробити наше життя кращим? Мама... Простішого слова не існує, можливо тому найчастіше малюки промовляють його першим, а можливо-просто хочуть так висловити свою любов до найріднішої людини на світі ( татусі - ми вас також любимо)))). Але на скільки воно мелодійне та чарівне. Його можна по різному промовити, але завжди слово «мама» залишається теплим та рідним. Як інколи важко уявити, що біля тебе немає мами, людини, яка завжди готова віддати себе, заради своєї дитини. Образ матері ніколи не забудеться нам,він буде у наші душі поки ми живемо на світі. Скільки любові до матерів було висловлено у картинах, поезіях, романах, піснях, музичних творах. Мама – це персонаж, який є завжди актуальним та неповторним. Про цю людину можна багато писати, її можна безліч раз зображати на картинах, але цього ніколи не вистарчить, для того, щоб висловити свої почуття. У кожному віці мама – це щось інше, з кожним роком ми відкриваємо її для себе, і не перестаємо дивуватись материнському серцю. Не перестаєш дивуватись вчинкам, які робить мама для тебе. Тому, прийде час, коли ми зрозуміємо усе, що хотіла донести до нас своїми вчинками мама, і ми точно подякуємо їй, адже мама – це увесь наш світ, який наповнений любов’ю та вірою. Оленка Басараб
Non Стоп
Ваш зір сьогодні та завтра Найінформативнішою системою людського організму є зорова сенсорна система. За підрахунками вчених, 90 % інформації про навколишній світ ми отримуємо саме завдяки їй. Наш зір забезпечує сприйняття форми предметів, розмірів та кольорів, розташування предметів у просторі. Ми можемо бачити рухи живих і неживих істот, визначати відстань від предметів, їхню об’ємність. На жаль, людина порушує свій зір. Недотримання основних правил гігієни зору, травми ока, порушення обміну речовин, тривала робота за комп’ютером – все це приводить до порушення зору. Сьогодні життя набрало шалених темпів. Без комп’ютера важко уявити день сучасного працівника офісу, вчителя, перехожого, підлітка. Сучасні підлітки проводять за комп’ютером більшість свого вільного часу, навіть не задумуючись про можливі наслідки. Тож декілька порад про те, як зберегти ваш зір, думаю, не завадять. Однією з причин, котрі викликають таке захворювання як короткозорість, є перенапруження кришталика. При тривалому читанні, поганому освітленні, довготривалій роботі за комп’ютером кришталик довго перебуває у стані збільшеної опуклості. Читання в транспорті через постійні вібрації призводить до зміни відстані від очей до книжки теж приведе до розвитку короткозорості. Під час читання та писання предмет потрібно розміщувати на відстані 25-35 см від ока. При роботі з комп'ютером відстань від очей до екрана дисплея повинна бути 50-55 см. Не забувайте робити перерви (через кожну годину 10-15 хвилин), щоб дати вашим очам відпочити. Світло не має бути занадто яскравим, адже це може привести до подразнення фоторецепторів сітківки ока. Світло повинно бути м’яким та не сліпити очі. Джерело світла краще розташувати ліворуч, не варто забувати і про верхнє освітлення. Телепередачі потрібно дивитись не ближче ніж за 2-3 м від екрана. При цьому слід обов'язково підсвічувати приміщення прихованим джерелом світла. Велике значення для підтримання нормального зору відіграє харчування вітамінізованою їжею взагалі і особливо наявність ретинолу (вітамін А), якого багато в тваринних продуктах, а провітаміну — у моркві. Памятайте, що зір робить ваше життя повноцінним, яскравим, дає можливість насолоджуватися природою, барвами, які оточують вас довкола. Порушення зору обмежують ваші можливості. Тож не забувайте про прості правила, які допоможуть зберегти ваш зір! Оля Дорош Мода Для Студентів
Вік студента - це той вік, коли ти поступво стаєш менш залежним від батьків, стараєшся знайти додатковий заробіток або ж докладаєш зусиль, щоб отримати стипендію. Такі кошти ми любимо витрачати лише на себе,адже щось нове і цікаве завжди приносить нам задоволення.
Non Стоп
Зазвичай це одяг. Ми любимо гарно виглядати, бути в центрі уваги, відчувати на собі погляди оточуючих і просто почувати себе впевнено та комфортно. Але нажаль у наших студентів "фінанси співають романси", бо однієї стипендії на все не вистачає. В такому випадку потрібно не панікувати, а зусиль докладати.Основною проблемою є те,що часто при покупках ми не можемо знайти потрібного або самі не знаємо чого хочемо і в такій ситуації найчастіше розчаровуємось,перестає м шукати і купуємо не зовсім те. Потрібно мати терпіння і любити цю справу, не боятися заходити у магазини з гарними вітринам,адже не все так страшно, як нам здається :ніхто вас звідти не вижене і не думайте, що в них космічні ціни. Не варто бігти на ринки, адже там нічого оригінального і набагато дешевшого ви не знайдете. Тим паче, в магазинах є розпродажі, святкові знижки та акції. Краще купити одну річ, але класну,яку ви будете одягати із задоволенням. Для того , щоб гарно та модно виглядати потрібно мати терпіння, час і бажання. За одну стипендію звісно багато не купиш,але краще вибирати якість, а не кількість! Іруся Гарасевич та МарЯна Яцик
Усмішка друга
Non Стоп
Усмішка людей, які для тебе дорогі, не завжди справжня... Вона може бути фальшивою, у ній, можливо, захована заздрість чи підлість. Більшість людей знаходять друзів, в яких усмішка передає тепло, радість. Інші вірять несправжній посмішці і думають, що це дружба. Але через деякий час кожна людина показує справжній бік своєї дружби. Для деяких це нестерпно боляче з словами: я довіряв цій людині?. Для інших це просто сварка, яка вважається дрібницею. Кожна людина знає, що усмішка близької людини – це найцінніше у кожній частинці її життя. Справжній друг – це коли ти тримаєш друга за руку і відчуваєш, як б’ється серце людини, яку ти любиш і цінуєш. Ми для них пишемо вірші і знаємо, що це справжня дружба, в якої є два боки. Кожен хоче, щоб його дружба відносилась до позитивного боку. Але не в кожного він є. Ми гуляємо з своїми близькими друзями, не знаючи, що є інший бік вашої дружби. На жаль, в кожного вона різна. Але без друзів майже вся наша історія життя порожня і нецікава. Вона заповнена лиш маленькою частинкою страждань,з якими важко жити. Друзі – це наша біль, наше щастя, наші страждання, наше життя! Вікуся Куц - Карпенко Zоряна та Юра Синенький змінили « Алібі» професію!
Non Стоп
Номер підготували : Головний редактор : Назарій Лазур Редактор : Руся Віктюк Журналісти : Мартуся Позитивчик Оленка Басараб Юрій Ворожбит Іруся Гарасевич МарЯна Яцик Фотографії : Юля Чуйко Юрій Ворожбит Дизайн : Юрій Ворожбит Нещодавно Аня та Аліна з групи «Алібі» вирішили змінити свою зіркову професію та стали кондитерами в одному з кафе Львова. Яким же було здивування відвідувачів цього закладу, коли їм приготували десерти самі сестри Завальські, при цьому смакуючи вершками, а двом хлопцям і взагалі особисто принесли свої солодкі шедеври - «Мадам Батерфляй» та «Playgirl». Що це? Зміна професії? Вибрики двох красунь? Чи так солодко Львів впливає на настрій дівчат? Та все виявилось простіше та набагато цікавіше. Адже нещодавно в ефірі Нового каналу стартував новий розважальний проект «АщоЯкщо» разом з ведучою та співачкою Zоряною та її другом Юрою Синеньким. Тільки вони наважились змінити на день професію відомим співакам, політикам, спортсменам, моделям. А що з того вийшло, краще подивитись в неділю о 18:10 на Новому каналі (в ефірі ТРК «Люкс») у новому розважальному шоу «АщоЯкщо»! Або у повторі в понеділок о 9:10 та у вівторок о 18:00. Стежте за ефірами ! Вже можна переглянути перший випуск «АщоЯкщо» з модельєром Назаром Хіцяком тут: http://www.youtube.com/watch?v=VwX0t2qOw8g А також долучитися до групи «АщоЯкщо» вконтактах: http://vkontakte.ru/club17216537 Зоряна:)
20 квітня 2010 року львівські студенти вкотре мітингу-вали проти новоспеченого міністра освіти та науки Д. Табачника. Цього разу вони закликали йти з пар для того, щоб висловити своє незадоволення ниніш-ньою владою.
Святкування по - Львівськи В неділю, 11 квітня від-булося святкування Про-відної неділі в Шевченків-ському гаю. Дійство відбу-валося одразу на двох га-лявинах. На великій сцені спочатку виступали учні Центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Танцю-вали такі ансамблі як «Руш-ничок», «Серпанок» та «Викрутасики», співали му-зична студія «Джерело» та театр «Погулянка».
Non Стоп
В той же час на малій сцені виступав ансамбль «Барвінок» та студія естетичного виховання дітей «Равлик». «Барві-нок» водив гаївки, а «Равлик» танцював. Одразу ж біля церкви розкинулося творче містечко, в якому викла-дачі ЦТДЮГ робили майстер – класи. Всі охочі могли помалювати природу та архітектуру Шевченківського гаю, поліпити з глини різних звірят, створити глек своїми руками на гонча-рському станку, попра-цювати на прядильному станку… Крім активного про-ведення часу можна бу-ло купити собі сувеніри: від писанки до браслетів, від ляльокмотанок до картин. Проте крім поку-пки якихось речей можна було купити лю-дину на незвичайному аукціоні. Так одному па-рубку дуже пощастило …він купив поцілунок дівчини за 50грн, а хлопця, який грає на гі-тарі повели за хатинку всього - на - всього за 25грн. Усі зібрані кошти ішли на благодійність. Завершувався день чу-довим концертом. Участь у ньому брали : фолькбенд «ДоСхідСон-ця», Софія Федина, Люд-мила Ясінська, гурт «Zоряна» та Пікардій-ська терція. Поки співочі гурти готувалися до виступів публіку роз-важали Львівські кома-нди КВК «Файні ді-тиська» та команда «Єталон». Після жартів цих команд глядачів розігрівали аніматори з церкви Покрови. На диво майже усі повторю-вали рухи аніматорів і танцювали від душі. І вже після їхнього
Non Стоп
виступу українськими народними піснями та гаївками тішив публіку фольк – бенд «ДоСхід-Сонця». Після виступу цього колективу співала талановита співачка Со-фія Федина. Завдяки її рухливим пісням всі слу-хачі змогли і потанцю-вати польку, і покруж-ляти, і поводити гаївок та навіть станцювати «Кривий танець», який за народним повір’ям приносить тим, хто брав у ньому участь щастя. По закінченні виступу Софії Федини на сцену вийшла Людмила Ясін-ська – львівська учас-ниця проекту «Шанс». Крім її пісень публіка співала пісні, які вже давно стали народними, такі як : «Червона рута», «Водограй» та інші. Наступний гурт запропонувала слуха-чам відгадати хто зараз вийде на сцену… вре-зультаті прозвучало прізвище : «Поплав-ський»…така відповідь дуже розвеселила ведучу і вона вирішила, що краще запросити ви-конавців гучними оплес-ками. Так на сцену ви-йшов гурт «Zоряна». Драйвові пісні в виконанні вокалістки Зоряни розпалили публіку, яка підспіву-вала її пісні та танцю-вала. Незадовго після початку виступу вона спустилася під сцену, де її оточили слухачі. Одразу ж по закінченні пісні Зоряна кликала всіх охочих на сцену для того, щоб поспівати з нею пісень. Так утво-рилося тріо «Дружба міст», дует «Green Liones», дует «Бутирка - Петлюра» та соло у виконанні Юри;) На останок Зоряна заспівала свою пісню «Включаю PLAY» і повідомила усіх, що незабаром буде відзнятий кліп на вище-згадану пісню. Назарій Лазур Переможниця конкурсу Міс Львів 2010 Наталія Дунич Коротко про :
Non Стоп
MP3 - екскурсія Львовом Тепер кожен охочий може завантажити собі екскурсію Львовом собі на комп’ютер. Зробити це можна завіта-вши на сайт visitlviv.net. На цьому сайті пропонується дві версії екскурсій: екскурсія Львовом за 2 години та екскурсія стародавнім Львовом. Файли записані в фор-маті ZIP(сам MP3 файл та PDF карта). В такій екскурсії є декілька переваг. Вони є абсолютно безкоштовними. Немає жодних часових обмежень(в будь - який момент можна поставити паузу та завітати, наприклад, в сувенірну крамничку). Врезультаті таку екскурсію вже завантажили понад 3 тисячі інтернет – користувачів . Назарій Лазур 24 квітня в Оперному театрі ім. С. Крушельни-цької відбувся фінал кон-курсу Міс Львів 2010. 16-18 квітня в Центрі твор-чості дітей та юнацтва Га-личини проходило змагання з художньої гімнастики "Срібна ластівка" 30 квітня у Львові пройшов флеш - моб під назвою "Усмішка єднає Україну!". Таке дійство проходило одночасно в 16 - ти областях України. У Львові флеш - моб організовувало ЛМГО "Цунамі". Всі, хто був присутній на цьому дійстві утворили СМАЙЛИК, КАРТУ УКРАЇНИ зі смайликом всередині та напис УКРАЇНА.
ЧУДОБУС
Non Стоп
Тепер крім чудопоїзда Львовом курсує чудобус. В цьому простому на перший погляд автобусі є фішка, яка полягає у відкидному даху. Отже тепер милуватися Львовом можна не лише через вікна, а й дах. Маршрут його є досить довгим. Сама екскурсія триває 1,5 години з аудіо супроводом на українській мові. За ці півтора години автобус проїжджає більшу половину міста. Центральну частину, Стрийський парк, Високий Замок та головний вокзал. Курсує автобус щодня, кожні дві години. Вартість екскурсії 60грн. Більше про Чудобус та інші види екскурсій туристичної компанії ЧУДОТУР читайте на сайті chudotour.com.ua Куди піти?
Маєш наміри відві-дати Львів, але не знаєш куди піти? Хочеш отримати неабияке задово-лення від своєї про-гулянки?Тоді ру-брика "МАН-ДРУЮЧИ ЛЬВО-ВОМ" саме для тебе!!! В цьому номері я роз-повім тобі про зелену окрасу Львова: Кайзер-вальд та Шевченківсь-кий гай. Кайзервальд – (з німецької Kaiser wald – «цісарський ліс»). Назвали його так через те, що цісар Австрій-ської імперії Франц Йосиф оглядав цю лі-систу місцину, і вона йому припала до душі. І під час свого другого візиту до Львова цісар відвідав Кайзервальд, який з того часу і отри-мав свою назву. Так з 1908 по 1914 рік на території Кайзер-вальду діяв перший в Україні парк розваг з багатьма атракціонами та літніми ресторанами. Шевченківський гай - музей просто неба. Ідея створення такого музею належала Іларіону Свєнціцькому в кінці 20 – их років ХХ століття. Та відкрили його аж у 1971 році. Задум музею був таким : об’єднати в одному гаю архітектуру зі всієї Західної України. Щоб не загубитися в цьому лісі його поділили на шість зон,які відпо-відають регіонам: «Бой-ківщина», «Лемківщи-на», «Гуцульщина», «Бу-кувина», «Поділля» та «Львівщина». Проте самою лишень архітектурою музей не обмежився.Там,також яскраво представлений побут: від одягу та меблів до ремісничих інструментів; в школі можна побачити парти та тодішнє шкільне при-ладдя; в кузні –кувадла, підкови…
Non Стоп
Non Стоп
В Шевченківськім гаю завжди проводять всілякі святкування. Від Різдва Христового до Велико-дня, від Свята Матері й до Свята хліба. От Кайзервальд, на відміну від гаю - музею,є є одним з тих небагатьох місць у Львові, де можна можна піднятися на будь - який схил та помилу-ватися краєвидами, про-вести весело час із дру-зями,готуючи шашлик, або просто прогулятися на свіжому повітрі по-далі від автомобілів та міської метушні. ПОРАДА : панночкам ми ре-комендуємо на час прогулянки Кайзер-вальдом чи в Шев-ченківському гаю забути про високі підбори для того, щоб відпочинок не перетворився на безліч проблем ;) __________________Святкуймо в Шевчен-ківськім гаю : - Спалах різдвяної звізди — 8 січня - Великодня Гаївка — квітень - Фестиваль «Співоче Поле» — 4 травня - Свято Матері — 13 травня - Феcтиваль середньо-вічної культури «Львів Стародавній» - травень - Фестиваль «Казка у гаю» — 31 травня — 2 червня - Святкування «Зелені свята» — червень - «Свято хліба» — 17 серпня - Фестиваль «Етно-вир» — серпень - «Свято меду» — вересень Назарій Лазур
Non Стоп
Дні здоров*я у Львові В рамках святкування дня здоров*я 17-18 квітня на Погулянці від-бувалися екстремальні змагання. Організатором цих свят був спортивний клуб «Манівці». Змага-ння проходили в кілька етапів: велотрек, де на короткій дистанції по-трібно було проявити спритність, легко мане-врувати на різких пово-ротах, а головне – не впасти; плавання на катамаранах, де команда мала пройти складну дистанцію на воді; та ла-зіння по деревах за до-помогою канатів. Під час змагань діти могли взяти участь в квесті. Їм видавали ка-рти і компаси для того, щоб орієнтуватися в мі-сцевості. Так учасники мали пройти декілька перешкод перш, ніж прийти до фінішу. Крім того абсолютно всі охочі мали змогу пройти по канаті, при-в*язаному між двома деревами, на власному велосипеді подолати дистанцію з перешко-дами та навіть поплавати на катамарані… Котим*яч У Львові протягом квітня – травня трива-тиме футбольний турнір «Котим*яч». Метою проведення такого зма-гання є долучити шко-лярів до здорового спо-собу життя та пропагу-вання шкільного фут-болу. Участь в цьому турнірі братимуть 100 шкіл з усіх 6 районів Львова. Співрганізато-рами «Котим’яча» є департамент «Євро2012» Львівської міської ради та ФК «Львів». Адже незабаром «Євро - 2012» і є потреба розвивати шкільний футбол для по-дальшого майбутнього молоді. Крім того най-кращий бомбардир цього турніру отримає м*яч з автографом Мішеля Платіні. Майстер - клас Реброва
Fan - Zone
Non Стоп
Футбольна команда «Карпати» в квітні проявила всі свої можливості, адже практично всі ігри вони або ви-гравали, або вели нічийний рахунок, проте в цій «бо-чці меду» знайшлася ложка «дьогтю». Цією командою був Шахтар, який розгромив зелено - білих з рахунком 2:0. Проте цей програш ніщо, адже вони вибороли пе-ремогу в команди «Динамо», яка є практично найси-льнішою в Україні. Найцікавішим було те, що київля-ни не взяли з собою Шевченка, проте їхали в столицю Галичини з однією метою : виграти будьщо. Слова про нічию лишень підливали олії у вогонь боротьби між командами, адже перетягнути на себе ковдру перемо-жця хоче кожен, але дістається вона нажаль лише одному. Зелено – білі, як господарі поводили себе впевнено і спокійно контролювали події на полі. І на 63-ій хвилині Карпати забили вирішальний гол. Баті-ста практично розстріляв ближній кут, і цим він приніс перемогу своїй команді. Врезультаті мета київлян радше стала мрією, а Карпати знову стали гордістю Львова!!! Сергій Ребров провів майстер – клас для школярів. 23 квітня, у Львові на спортивному майданчику Львівської гімназії ім. В. Симоненка у минулому один з кращих бомбардирів України, а зараз асистент тренера у молодіжній команді «Динамо» Сергій Ребров провів майстерклас для учнівгуртківців львівських УДЮМКів. Під час такої зустрічі Ребров розповів дітям про свою кар’єру, згодом заграв з ними міні – матчі. Він вважає, що раніше спорту діти приділяли більше часу, адже крім нього нічим було займатися, а тепер з появленням комп’ютерів та Інтернету вони сидять вдома. Наприкінці біло зазначено, що такі майстер – класи проводяться не вперше. Перед майстер – класом Реброва до Львова приїжджали плавці Яна Клочкова та Денис Силантьєв. Пригода з вовками... Юрій Ворожбит
Сучасна письменниця, яка відома своїми рома-нами «Пів*яблука» та «Тамдевін» Галина Вдо-виченко народилась у 1959 році на Кольському півострові (Росія) в сім'ї військового. У дитинстві разом із родиною часто переїжджала з місця на місце. Навчалась у шко-лах ІваноФранківська, РавиРуської, Москви. Закінчила філологічний факультет Львівського національного універ-ситету ім. Івана Франка. На даний момент працює заступником головного
Non Стоп
редактора щоденної газети «Високий Замок». Виховує доньку та сина. Має чимало захоплень. Деякі з них - гірські та водні лижі, дизайн одягу та інтер’єрів, колекціо-нування вечірніх тор-бинок та рукавичок... У вересні 2008 року у видавництві «Нора-Друк» вийшов дебютний роман Галини Вдовиче-нко «Пів’яблука», який став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців. З ро-маном пов’язано кілька визначень «вперше». Це перший роман автора. Книжка отримала спе-ціальну відзнаку кон-курсу «Коронація сло-ва», яку вперше ввели цього року – «Вибір ви-давців». Видавництво «НораДрук» саме з цьо-го видання започаткува-ла новий формат та випробувала нові ви-давничі технології (обкладинка) вкупі з новим папером. Газета «Високий Замок» вперше, за згоди з видав-цем, друкувала книжку у кожному номері у фор-маті «роман у газеті». Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця. Галина впевнена, що робота письменника полягає не лише у тому, щоб написати книжку,
Non Стоп
але й у тому, щоб до-помогти їй дістатися до читача. Вона стала гостем осіннього Тижня моди Lviv Fashion Week-2008, влаштувала там автографсесії, вибрала колекцію, ідея та коло-ристика якої найбільше збігалася з настроєм ро-ману «Пів’яблука» - і разом з видавцем Елео-норою Сімоновою наго-родили дизайнера Юлію Лехів спеціальним при-зом - скляним яблуком… Пів’яблука – коротко про роман … Роман про долі чоти-рьох подруг, які меш-кають у Львові: редак-тора Галини, дизайнера Ірини, коректора Магди та телеведучої Луїзи. Одного разу їм до рук потрапляє дивний суве-нір - дерев'яне яблуко, яке давній майстер зробив з секретом. Щойно це яблуко опи-няється в кожної з ге-роїнь, її життя змінює-ться, потаємні бажання стають реальністю. Таким цікавим був перший роман автора. Тамдевін – коротко про роман… Дія роману відбуває-ться у Карпатах непо-далік від замку Гербу-ртів. Успішна українська художниця Анна, яка зробила кар´єру в Росії, їде у відпустку на запр-ошення колишньої одно-курсниці у віддалене село поблизу старовин-ного замку, де можна легко загубитися у часі і просторі. В цей же час у дикому урочищі Карпат проводить дослідження науковецьетолог Юрій. Він вивчає поведінку вовків у природному се-редовищі. Для цього він взяв під опіку трьох но-вонароджених вовченят, які втратили батьків. Людина і вовки в цій «зграї» живуть за вовчи-ми законами, які іноді виглядають більш доско-налими, ніж ті, за якими живуть люди. Несподівана зустріч з художницею докорінно змінює життя і дослід-ника, і вовчої зграї.
Non Стоп
20.04.2010р., у вівторок в школі №16 відбулася зустріч Г.Вдовиченко з учнями. Під час зустрічі Г.Вдовиченко розказу-вала про свої романи та за яких умов вони були створені…Розказувала і читала деякі уривки з романів «Пів’яблука», «Тамдевін». Учням дуже сподобався роман «Там-девін» і вона коротко переповіла його… Галина Вдовиченко з захопленням розповіла чому вона написала ро-ман саме про вовків : «Одного разу ми їхала в машині в Карпати по трасі із кущів вибіг вовк ,ми машину зразу зупи-нили і дали йому пройти ,по ньому було видно що він тут головний (госпо-дар),нам аж мову всім відняло , настільки це була незабутня картина. Я перечитала чимало досліджень справжніх етологів (науковців які вивчають поведінку тва-рин у природному сере-довищі). І зрозуміла, що наші популярні знання про сіроманів є викрив-леними, натомість на-справді людям є чого повчитися від цих звірів. Хоча б того повчитися, як вони дбають про своїх дитинчат, ніколи не за-лишаючи їх напризво-ляще, як справедливо розподіляють здобич. До того ж вовки - моно-гамні тварини, вовк та вовчиця, утворивши па-ру, зберігають вірність одне одному. Отак і вийшов роман «Замок Гербуртів», але згодом його перейменували в «Тамдевін».» –Чия була ідея змінити назву? «Це – ідея Елеонори Симонової (авт. дирек-тор видавництва «НораДрук»). Вона мені
Non Стоп
сказала, що багато хто буде думати, що це істо-ричний роман. І я при-слухалась, бо відчула, що вона може знати те, чого не можу знати я. Це сучасна книжка, там все відбувається зараз. У першій частині мова йде від імені жінки, санкт - петербурзької худож-ниці – вона сама львів’янка, яка приїжджає додому; а в другій частині – від чо-ловіка. Усе відбувається серед вовків у дикому урочищі Карпат. І от ця жінка, від імені якої пи-шу, як від себе, наспра-вді в багатьох випадках думає абсолютно проти-лежно і сприймає життя протилежно, не так як я. До прикладу, на її ім’я працюють кілька худож-ників – так є зараз у світі, в тому числі і в лі-тературному. А вона, в свою чергу, отримує багато грошей. Але в Карпатах їй доведеться багато речей переоціни-ти в своєму житті. До того ж, потім вона зако-хається в чоловіка, який живе за іншими закона-ми.» – Тепер роман нази-вається «Тамдевін», чому саме таку назву ви для нього вибрали? «Тамдевін» – так нази-вається одна із картин головної героїні – петер-бурзької художниці. Створила вона її тоді, коли вже повернулася додому з Карпат. Назва-ла її українською мовою. Усі три слова разом. Її колега потім запитає: «Це що таблетки так називаються?». Знаючи хист героїні, приятелька подумала, що, може, та почала підтримувати якісь медичні структури. – Скільки часу писався цей роман? «Цю книжку я, в прин-ципі, написала за сім місяців, але до цього по-трібна була серйозна підготовка: увійти в те-му вовків. Я дуже заці-кавилася вовками, те, за якими законами природи вони живуть. І от я при-думала українського до-слідника вовків. З’ясу-валося, що в світі є кі-лька науковців - прак-тиків, що жили в дикій природі: з Росії, з Кана-ди, з Британії. Всі вони – прототипи мого дослід-ника, але мені хотілося, щоб він був наш, україн-ський. Відтепер пані Галина не боїться вовків, нав-паки – їй імпонують їхні закони. «Якби ми жили за за-конами вовків, то ми б давно вже перестали за-стрягати у багні і бор-сатися в ньому. Багато речей варто було б запо-зичити у них. Напри-клад, якщо вовчий вата-жок перестає виконувати функції свої, тобто він за якимись показниками сходить з дистанції – йому дають час зрозу-міти, що треба відійти від справ і поступитися дорогою молодим, які мають піклуватися про всіх. Він має зрозуміти сам. Якщо ж ні, йому допоможуть дуже жор-стко». Галина Вдовиченко тільки заходить на дистанцію, впевнено крокує серед досвідче-них «вовків» і, безпере-чно, вона – новоспече-ний ватажок. До того ж, її творчі ресурси здалися невичерпними: нині вона пише вже третій роман. Але то вже інша історія, бо поки ми чекаємо «Тамдевін» – роман, що поєднав у собі історії про світ тварин і світ людей. У романі є кілька істин, одна з яких – ба-жання кожної жінки бу-ти «там, де Він». Про все інше – у книжці. Музикою навіть не пахне …
Табачник… Ні ні.. В цих восьми літерах музикою навіть не пахне …
Non Стоп
Ще,буквально,декілька місяців тому це був про-сто дядечко ,котрий си-дів десь там далеко на лавах звичайних громад-сько - політичних дія-чів… Але всетаки нова мітла мете поновому .. Глибоко пірнати в цю те-му не буду, скажу де-кілька слів : Ю пішов і прийшов Я на зло пані з косичкою .. 11 березня 2010 року його лапи дістались і до освіти .. Тепер увага : Дмитро Володимирович Табач-ник – від цих трьох слів серця студентів накриває хвиля ненависті ,в дум-ках лишень слово ‘Геть !’,а руки так і тягнуться до плакатів з написами ‘ Заберіть Табачника,або я іду звідси ’,’ Табачник – ворог української куль-тури ’ чи маси інших провокаційних фраз , суворо заборонених рек-торами ВУЗів,адже всі тепер прекрасно розу-міють,що на нас чекає далі..Так так, нас, зви-чайних галичан..Бо ж за словами Дмитра Воло-димировича ‘ … гали-чани практично не мають нічого спільного з народом Великої Украї-ни ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінг-вістичному, ні в полі-тичному плані. У нас різні вороги і різні союз-ники. Більш того, наші союзники і навіть брати — їхні вороги, а їхні «герої» (Бандера, Шухевич) для нас — вбивці, зрадники і пособ-ники гітлерівських пала-чів '. Словом,влипли ми з вами,шановні громадяни .. Скажіть мені будь ласка,як людина з таки-ми поглядами може ке-рувати освітою в Укра-їні , чи взагалі мати щось спільне з українцями ? Ех..Якби ж усі так ду-мали ,як студенти ВУЗів Галичини,можна було б легко цього звіра усу-нути з крісла..Та ні, знайшлись і такі,що підтримали його по-гляди..А саме освітян-ські центри у Києві та
Non Стоп
Харкові,пузаті дядечки з такими ж гаманцями твердо виступили ‘За ! ’ Цю точку зору мій мозок приймати аж ніяк не хоче , а в очах,як на екрані висвічується червоним кольором ‘Delete’ …Та все ж повернемось до тих,котрі позитивно сприйняли ці зміни та нестандартні нововведення,про які ми кожного ранку ми дізнаємось із засобів масової інформації,а саме,що цікаво,з кожним днем чуємо зовсім інші,а то й протилежні речі,вирвані з монологів вельмишановного міністра освіти та науки . Не знаю,за що у Києві так його захищають : чи то за чарівний і пронизливий погляд,чи за сиві волосинки – як ознаку досвіду ,глибокої моралі і розуму .Адже з віком моральні цінності ростуть ,піддаючись усвідомленню,набувається досвід . Висновок один,і не опубліковуючи його,кожен може впевнено сказати,що це за висновок. Ну,що тут оптимістич-ного сказати.. Мабуть, лише те,що народ нарешті заворушився,піднялась національна свідомість,покотилась хвиля протестів. А що буде далі ? Це ж лише початочки . Паплюження історії української нації ще від її зародків,хрест на тому,що здобувалось протягом багатьох століть , відкинення минулих правдивих введень… Навіть те,що підтверджено законом з підписами та печатками,як,наприклад,визнання Голодомору 32-33 років геноцидом ,для Дмитра Табачника всього лиш слова,бо він за це все вище,має свою думку (не коментую яку) і пам’ятник жертвам того страшного часу він назвав ".. фаллическом комплексом, изуродовавшем Печерские склоны ." Позитивненько,чи не так ? Коли справжній українофоб займає вершечок керунку освіти та науки , стверджуючи,що будь-який вияв протесту Західної України йому м’яко кажучи , по барабану ,то вибачте,а як ми маємо до цього поставитись ? Розуміючи цей пофігізм щодо нашого несприйняття,половина ‘повстанців’ просто опустила руки .. Маємо те,що маємо . Інші ж далі доводять своє,не усвідомлюючи того,що плювали вони на нас,головне щоб Їм було добре . Банально,але правда. Мляво перетравлюючи гучні цитати Табачника на сторінках популярних тижневиків,просто починаєш розуміти фразу ‘ Якщо вирішив знищити націю – почни з її цвіту ’ . Ніхто не знає ,що буде далі,головнене падати духом,бо гірше вже точно не буде – немає куди. Тому,любі друзі,нашорошуємо вуха і уважно слухаємо монологи,адже саме вони тепер є нашим вироком і тому,щоб не пропустити жодної деталі потрібно адекватно ставитись до цієї ситуації . Сподіваємось на краще ,адже надія вмирає останньою . І на додачу – усміхніться,адже усмішка має ефект дзеркала,а трохи позитиву в нашому житті аж ніяк не завадить (: Мартуся Позитивчик Свято
матері
Non Стоп
«НІ, ти уявляєш, вона мені не дозволила! Все життя мені щось забороняє: то ти ще замаленька,то - це до добра не доведе! А каже, що щастя мені бажає!» Не раз доводиться вислуховувати таке від своїх друзів,постійні образи, сварки і заборони. Після такого важко сказати, що мама намагається захистити нас від чогось поганого. Вона просто загороджує нас від світу. Такі думки завжди починають крутитися у нашій голові, коли матір забороняє щось. Але чи варто так агресивно реагувати на спроби ( для нас зовсім не зрозумілі), за допомогою, яких матуся хоче зробити наше життя кращим? Мама... Простішого слова не існує, можливо тому найчастіше малюки промовляють його першим, а можливо-просто хочуть так висловити свою любов до найріднішої людини на світі ( татусі - ми вас також любимо)))). Але на скільки воно мелодійне та чарівне. Його можна по різному промовити, але завжди слово «мама» залишається теплим та рідним. Як інколи важко уявити, що біля тебе немає мами, людини, яка завжди готова віддати себе, заради своєї дитини. Образ матері ніколи не забудеться нам,він буде у наші душі поки ми живемо на світі. Скільки любові до матерів було висловлено у картинах, поезіях, романах, піснях, музичних творах. Мама – це персонаж, який є завжди актуальним та неповторним. Про цю людину можна багато писати, її можна безліч раз зображати на картинах, але цього ніколи не вистарчить, для того, щоб висловити свої почуття. У кожному віці мама – це щось інше, з кожним роком ми відкриваємо її для себе, і не перестаємо дивуватись материнському серцю. Не перестаєш дивуватись вчинкам, які робить мама для тебе. Тому, прийде час, коли ми зрозуміємо усе, що хотіла донести до нас своїми вчинками мама, і ми точно подякуємо їй, адже мама – це увесь наш світ, який наповнений любов’ю та вірою. Оленка Басараб
Non Стоп
Ваш зір сьогодні та завтра Найінформативнішою системою людського організму є зорова сенсорна система. За підрахунками вчених, 90 % інформації про навколишній світ ми отримуємо саме завдяки їй. Наш зір забезпечує сприйняття форми предметів, розмірів та кольорів, розташування предметів у просторі. Ми можемо бачити рухи живих і неживих істот, визначати відстань від предметів, їхню об’ємність. На жаль, людина порушує свій зір. Недотримання основних правил гігієни зору, травми ока, порушення обміну речовин, тривала робота за комп’ютером – все це приводить до порушення зору. Сьогодні життя набрало шалених темпів. Без комп’ютера важко уявити день сучасного працівника офісу, вчителя, перехожого, підлітка. Сучасні підлітки проводять за комп’ютером більшість свого вільного часу, навіть не задумуючись про можливі наслідки. Тож декілька порад про те, як зберегти ваш зір, думаю, не завадять. Однією з причин, котрі викликають таке захворювання як короткозорість, є перенапруження кришталика. При тривалому читанні, поганому освітленні, довготривалій роботі за комп’ютером кришталик довго перебуває у стані збільшеної опуклості. Читання в транспорті через постійні вібрації призводить до зміни відстані від очей до книжки теж приведе до розвитку короткозорості. Під час читання та писання предмет потрібно розміщувати на відстані 25-35 см від ока. При роботі з комп'ютером відстань від очей до екрана дисплея повинна бути 50-55 см. Не забувайте робити перерви (через кожну годину 10-15 хвилин), щоб дати вашим очам відпочити. Світло не має бути занадто яскравим, адже це може привести до подразнення фоторецепторів сітківки ока. Світло повинно бути м’яким та не сліпити очі. Джерело світла краще розташувати ліворуч, не варто забувати і про верхнє освітлення. Телепередачі потрібно дивитись не ближче ніж за 2-3 м від екрана. При цьому слід обов'язково підсвічувати приміщення прихованим джерелом світла. Велике значення для підтримання нормального зору відіграє харчування вітамінізованою їжею взагалі і особливо наявність ретинолу (вітамін А), якого багато в тваринних продуктах, а провітаміну — у моркві. Памятайте, що зір робить ваше життя повноцінним, яскравим, дає можливість насолоджуватися природою, барвами, які оточують вас довкола. Порушення зору обмежують ваші можливості. Тож не забувайте про прості правила, які допоможуть зберегти ваш зір! Оля Дорош Мода Для Студентів
Вік студента - це той вік, коли ти поступво стаєш менш залежним від батьків, стараєшся знайти додатковий заробіток або ж докладаєш зусиль, щоб отримати стипендію. Такі кошти ми любимо витрачати лише на себе,адже щось нове і цікаве завжди приносить нам задоволення.
Non Стоп
Зазвичай це одяг. Ми любимо гарно виглядати, бути в центрі уваги, відчувати на собі погляди оточуючих і просто почувати себе впевнено та комфортно. Але нажаль у наших студентів "фінанси співають романси", бо однієї стипендії на все не вистачає. В такому випадку потрібно не панікувати, а зусиль докладати.Основною проблемою є те,що часто при покупках ми не можемо знайти потрібного або самі не знаємо чого хочемо і в такій ситуації найчастіше розчаровуємось,перестає м шукати і купуємо не зовсім те. Потрібно мати терпіння і любити цю справу, не боятися заходити у магазини з гарними вітринам,адже не все так страшно, як нам здається :ніхто вас звідти не вижене і не думайте, що в них космічні ціни. Не варто бігти на ринки, адже там нічого оригінального і набагато дешевшого ви не знайдете. Тим паче, в магазинах є розпродажі, святкові знижки та акції. Краще купити одну річ, але класну,яку ви будете одягати із задоволенням. Для того , щоб гарно та модно виглядати потрібно мати терпіння, час і бажання. За одну стипендію звісно багато не купиш,але краще вибирати якість, а не кількість! Іруся Гарасевич та МарЯна Яцик
Усмішка друга
Non Стоп
Усмішка людей, які для тебе дорогі, не завжди справжня... Вона може бути фальшивою, у ній, можливо, захована заздрість чи підлість. Більшість людей знаходять друзів, в яких усмішка передає тепло, радість. Інші вірять несправжній посмішці і думають, що це дружба. Але через деякий час кожна людина показує справжній бік своєї дружби. Для деяких це нестерпно боляче з словами: я довіряв цій людині?. Для інших це просто сварка, яка вважається дрібницею. Кожна людина знає, що усмішка близької людини – це найцінніше у кожній частинці її життя. Справжній друг – це коли ти тримаєш друга за руку і відчуваєш, як б’ється серце людини, яку ти любиш і цінуєш. Ми для них пишемо вірші і знаємо, що це справжня дружба, в якої є два боки. Кожен хоче, щоб його дружба відносилась до позитивного боку. Але не в кожного він є. Ми гуляємо з своїми близькими друзями, не знаючи, що є інший бік вашої дружби. На жаль, в кожного вона різна. Але без друзів майже вся наша історія життя порожня і нецікава. Вона заповнена лиш маленькою частинкою страждань,з якими важко жити. Друзі – це наша біль, наше щастя, наші страждання, наше життя! Вікуся Куц - Карпенко Zоряна та Юра Синенький змінили « Алібі» професію!
Non Стоп
Номер підготували : Головний редактор : Назарій Лазур Редактор : Руся Віктюк Журналісти : Мартуся Позитивчик Оленка Басараб Юрій Ворожбит Іруся Гарасевич МарЯна Яцик Фотографії : Юля Чуйко Юрій Ворожбит Дизайн : Юрій Ворожбит Нещодавно Аня та Аліна з групи «Алібі» вирішили змінити свою зіркову професію та стали кондитерами в одному з кафе Львова. Яким же було здивування відвідувачів цього закладу, коли їм приготували десерти самі сестри Завальські, при цьому смакуючи вершками, а двом хлопцям і взагалі особисто принесли свої солодкі шедеври - «Мадам Батерфляй» та «Playgirl». Що це? Зміна професії? Вибрики двох красунь? Чи так солодко Львів впливає на настрій дівчат? Та все виявилось простіше та набагато цікавіше. Адже нещодавно в ефірі Нового каналу стартував новий розважальний проект «АщоЯкщо» разом з ведучою та співачкою Zоряною та її другом Юрою Синеньким. Тільки вони наважились змінити на день професію відомим співакам, політикам, спортсменам, моделям. А що з того вийшло, краще подивитись в неділю о 18:10 на Новому каналі (в ефірі ТРК «Люкс») у новому розважальному шоу «АщоЯкщо»! Або у повторі в понеділок о 9:10 та у вівторок о 18:00. Стежте за ефірами ! Вже можна переглянути перший випуск «АщоЯкщо» з модельєром Назаром Хіцяком тут: http://www.youtube.com/watch?v=VwX0t2qOw8g А також долучитися до групи «АщоЯкщо» вконтактах: http://vkontakte.ru/club17216537 Зоряна:)