Тестове повідомлення - треба завантажити flash player
Пройди повз мене Швидкий темп... який в певний момент починає нагадувати біг з перешкодами, де замість цих же ж перешкод люди. Йдеш, біжиш, збиваєш з ніг, ки- даєш зверхній погляд,спішиш... На навчання, роботу; з дому, додому...Спішиш. Коли ти поспі-шаєш - ти не бачиш нічого та нікого навколо себе. Байдужий?! Так?! Ні?! Кожному своє. В кожного своє бачення життя, світу. А може ти й не спішиш, а вті-каєш від чогось? Від обов*язків, проблем, відповідальності...закрившись в своєму світі. Біжиш не оглядаючись, не помічаючи бідних та знедолених. А якщо й помічаєш, то ледь кидаючи на них погляд. Тобі байдуже? А, можливо, всі твої проблеми так виснажили, що немає сил, ні підійти, ні тим
більше допомогти їм... Безсилий?! Отже, слабак! Отже, не можеш щось зробити, а може...не хочеш?! Може просто немає жодного бажання комусь допомогти...Та чи не складається таке враження, що ти все життя не маєш бажання щось робити, допомагати комусь... Біг з перешкодами, минаючи людей, їхні проблеми, потреби... біжиш, втікаєш...та чи довго ти зможеш отак бігти?! втікати?! Проблеми не зникають від цього, а лише нагрома-джуються... Dorian G. Останній рейс...
Життя - це автобус ,який їде по дорозі, вики-даючи ,або ж підбираючи по-путніх,подібно до нас ,адже ми йдемо і прихо-димо ,тобто помираємо і народжуємось.
Усі хто їде у автобусі - це люди,що наділені даром життя , і одні з них займають сидячі, а інші стоячі місця .Ті ,хто сидять - це люди щасливі, наділені багатством , багатством матері-альним і нематері-альним .Пасажири ,які займають стоячі - це звичайні люди ,адже ніхто з них не наді-лений особливим багатством,однак ,вони наділені вірою у життя і любов ,слід зауважити ,що вони зберігають свою віру у щастя ,навіть у хвилини бідності і жебрацтва.Час від часу ,автобус робить зупинку,і до нього заходять нові пасажири ,ці пасажири щойно отримали свій квиток , на якому написано : "Життя " , проте є інші .Інші - це ті ,хто стоять біля дверей автобуса і намагаються відкрити ці двері ,часто ,у них це не виходить ,однак , інколи, вони відчиняють двері і вистрибують з автобуса посеред дороги ,від чого і переходять у мертви : на їхньому квитку , замість написа "життя ", з"являэться напис "смерть " ,інколи , вони намагаються повернутися ,однак марні спроби ,коли ти морок минулого .Дорога ,по якій їде
автобус ,огороджена високим бар"єром,і цей бар"єр такий високий ,що здається , ніби він безмежний . За дорогою - зона мертвих, із цієї зони неможливо повернутися ,люди , що там знаходяться втратили свої квитки і або ж викинули свої квитики(самогубство). І ось ,на прикладі одного автобуса ,дороги і зупинки , можна зобразити це , що ми називаємо смертю і життям . Невідомий
Знайди свій Край Неба Душевні. Справжні. Ніжні та Романтичні. Саме такими є пісні гурту Kray Neba. Так, вони не *залиті* силіконом, і не знімають відео роботи на 300 тисяч у.о., проте саме вони западають в душу так глибоко як тільки можна. - Як виник ваш гурт?Та чому саме KRAY NEBA? - Я раніше співала сольно під псевдонімом Кая, але в мене завжди була мрія мати свій власний гурт. Я познайомилась з музикантами,які грали більш попсову музику і якось само собою зігрались)))тобто їм теж була потрібна вокалістка, автор і композитор. Чому Kray Neba? Ну я свої тексти асоціюю з відвертими і щирими відчуттями, що мене охоплюють при написанні,Край небаце як мрія чогось неможливого,ми бачимо горизонт,але не знаємо ,що за ним,проте сподіваємось,що там є щось до сих пір небачене, недосяжне))) - У вашому творчому доробку немало пісень, коли ви плануєте видати свій альбом? - Альбом поки що ми не
плануємо, так як, багато ідей з’явилось останнім часом, хочемо більш професійно підійти до цього питання і підібрати найкращі композиції… - Чим ви займаєтеся у вільний від вашої творчості час? - Вільний час - це сім’я, друзі, відпочинок. Ну в моєму випадку кожна хвилина може бути новою піснею…це все дуже пов’язано. Інколи з друзями сидиш п’єш каву, а тут прийшло щось нове в голову, і виходи начитуєш на диктофон слова можливо нової пісні))) - Чи любите ви мандрувати? Мандрівка в яку країну запам*я-талася вам найбільше? - Обожнюю!!! Літом я відпо чивала в Греції…прекрасна анти-чна країна…неймовірі відчуття охоплюють коли доторкаєшся до споруд, дивишся на ідеально викладену мозаїку (цілі картини), одним словом ніби в центрі подій тих часів…дух перехоплює… -Чи мрієте ви заспівати з якоюсь всесвітньовідомою зіркою, якщо мрієте, то якою? - Одна мрія в мене здійснилася - це побувати на концерті Мадонни), а ще й заспівати разом? Можна і про таке тапер помріяти))) . - Чи вважаєте ви себе спонтанними? - Напевно ні…Зараз ми більш адекватно відносимось до всього,
тобто юнацький максималізм вже в минулому. - В кожної людини є безліч позитивних спогадів, пов*язаних з їхніми дитячими роками. Який спогад змушує вас довго та щиро сміятися? - Так такі спогади є… В мене особисто – це постійні бійки зі старшим братом))). Одного разу ми знову з ним сварилися, і знаєш ,як діти люблять бігати по будинку, все рівно,що можуть щось зачепити, так ми зачепили каструлю з узваром, то ж зразу помирились і доварили так, що нам ще і влетіло. Ну і ще якось теж ненароком перекинули на підлогу желе, воно ще рідке було тож ми зібрали рушником з підлоги і розклали по формам . Правда пізніше перед подачею на святковий стіл признались, бо так би всю сім’ю нагодували «желе з підлоги»))) - Чи любите ви читати? Яка ваша улюблена книжка? - Нажаль зараз для книжок в сучасному світі мало часу, читаю в основному різні короткі оповідки в інтернеті…хоча в дитинстві сама пробувала писати… Вся шкільна літера-тура прочитана))) - Хто працював над вашим відео Sometimes та як проходили зйомки ?
- Зйомки проходили у Львові, режисер- Олександр Сюткін, монтаж і пост-продакшн ми вже робили у наших друзів в Києві- це Діма Мухін та Сергій Костишин. От зйомки проходили насправді спон-танно… В кожну хвилину все могло раптово змінитись, і погода і хід думок режисера))) я пам’ятаю, що в день зйомок сніг навіть падав. Це було 21 квітня…Дуже холодно, ніс червоний, руки сині))). - Де, окрім Львову знайомі з вашою творчістю? - Західна Україна, і тепер ми можемо похвалитися, що і в Києві. Є звичайно свій слухач в Росії та в деяких Європейських країнах, але це лише вдячні фани, які пишу-ть листи коментарі і побажання, що нам теж приємно!!! Будьте завжди в центрі всіх останніх подій! Цілуємо, любимо завжди ваша група Kray Neba!!! А чого тобі найбільше хочеться холодного зимового вечора?
Твоя думка
Соломія, 18 «Бути з коханою людиною, тільки це може справді зігріти і врятувати від зимової депресії…» Богдан, 17 «Чашка какао, тепла ковдра, кохана….для щастя потрібно так мало..)» Любомир, 17 «А я не люблю холодних зимових вечорів…не для мене це…я хочу тепла!!» Мар'яна, 16 « А мені…мені б теплого светра, багато кави і безкінечних розмов…з ним)»
Назар, 17 «Холодного зимового вечора, мабуть, найбільше хочеться зігріватися в обіймах коханої людини та милуватися зірковим небом ;)» Мартуся, 15 « Багато музики, хороший фільм і мандаринки..))))» Віра, 16 «Комп, кіт, чай….друзі..все» Марта, 15 «А мені щоб брата вдома не було….оце справжній незабутній вечір)))))» Андрій, 18 «Зимовий вечір…такий довгий - довгий...в мене план простий: комп'ютерна гра, телевізор, а саме «Футурама», покурити на вікні і спаааати» Маряся Юркевич
Люди та Професії
Вважаєш себе романтиком ? Любиш колії та не можеш без стукоту коліс потягів ? А може просто хочеш здійснити дитячу мрію про мандри залізничними мережами ? Мабуть, тоді машиніст – твоє покликання ;) Ми мали змогу поспілкуватися з машиністом Антоном, який саме вирішив здійснити свою дитячу мрію та подався в світ залізниці ;) - Чому саме залізниця ? Що тебе притягнуло до роботи на ній ? - Я з дитинства мріяв стати залізничником тому й досягнув своєї мрії - Що ти найбільше любиш у своїй роботі? - В своїй роботі я люблю саму роботу. Особливо, коли виникають нестандартні ситуації. - А які казуси трапляються ? - Бувають різні. Найчас-тіше зустрічаються не-справності на локомотиві, які намагаюсь самотужки усувати. От останній раз коли я спав задзвонив телефон о 2.00 і мені сказали, що біля мого дому горить пасажирський
потяг, і що не мо-жуть зв*язатися з машиністом по рації - я прибіг туди - горів локомотив - згоріла кабіна ма-шиніста і поло-вина локомотива. Я організував висадку пасажирів з потяга та процес поже-жогасіння за що отримав премію... (усміхається) Найважливіше в виборі своєї май-бутньої професії не здаватися та ви-бирати саме те, що близьке серцю,а не те, що є прести-жним. Адже ро-бота, яка не при-носить задоволення – гнітить. То ж, найкраще здійснювати свої мрії, як це зробив Антон : ) Активізуйся : )
Вбиваєш свій віль-ний час зависаючи в інтернеті та со-ціальних мережах ? Годинами розмов-ляєш з подругами по телефону ? Нудьгуєш перед телевізором ? Отже рубрика «Активізуйся !» саме для тебе !
Поки ще зима мандрує вулицями міста ми пропо-нуємо вам трішечки розважитися суто зимовими видами спорту та розва-гами ;) Вважаєш, що ти як *корова на льоду*?, не біда, адже не всім вдається опанувати ковзани з першого разу, проте емоції від катання на них супроводжуватимуть вас ще довго ;) У Львові є три катки. Один на задньому дворику Ратуші, другий – на Медику, а третій – в Торгово – Розважальному Центрі King Cross : ) Згадати дитинство та покататися на санчатах в парку, який знаходиться неподалік від твого дому Саме санчата піднімуть і настрій і твій імунітет Сніжки. Знову ж таки, можна просто згадати дитинство та подуріти від душі Адже, саме в дитинстві найкраще розважалося А якщо в тебе є компанія і ви не знаєте, що робити на вихідних, то краще вирушити в
гори щоб покататися на лижах або сноубордах ;) А якщо ви не дуже любите активний відпочинок, то просто беріть друзів та мершій гуляти !!! Dorian G. Що ? Де ? та Куди ?
Найкращий фільм 3-ДЕ 20-26 сiчня, Кінопалац імені Довженка (пр. Червоної калини, 81) Макс Утьосов - недооцінений режисер-аматор. Утьосов знімає свої фільми на любительську камеру. У цей же час російські кіноакадеміки проводять конкурс «Найкращий фільм Росії», у фінал якого вийшли 7 найвідоміших кінокартин. До церемонії оголошення переможця конкурсу плівки з фільмами (все в одному примірнику) замикаються в сейф. Але Віктор Палич підкуповує організатора премії Едуарда Рикова, щоб отримати картини для неліцензійного копіювання. Перевезти фільми від Рикова до Віктора Палича повинен Макс Утьосов і його друг Саня. Вони провалюють завдання: плівки згоряють, і друзів починають розшукувати відеопірати. Єдиний спосіб вижити: за кілька днів перезняти знамениті російські кінокартини. Але от у чому парадокс: копії Утьосова цілком можуть виявитися якісніше оригіналів ... День Студента & Тетянин День 25 сiчня, початок о 22:00, Gallery (пр. Свободи, 16-18) Ця вечірка для тих, хто спить на парах і не париться, для кого сесія - це неправильні канікули, а екзамен - можливість познайомитись з викладачем. Одним словом, для вас, студенти, і для тих, хто з посмішкою згадує цей час
Тримай дистанцію 27 сiчня - 9 лютого, Кінопалац (вул. Театральна, 22) Життя маленького села на півночі Італії однакове, як завжди, і у нас є можливість добре розгледіти кожного жителя. Пенсіонери проводять день за горнятком кави. Місцевий чоловік картає свою дружинурумунку, знайдену через сайт знайомств, за туфлі по 800 євро. Водій автобуса милий і пунктуальний. І звичайно, все село збирається на свято з приводу улову гігантського тунця. Про все це юний Джіованні пише замітки в міланську газету - він має намір стати журналістом, але поки що найгарячіша подія, про яку вдалося написати - ліквідація підпільного цеху. Але Джіованні ще випаде шанс розповісти про подію там, де його ніхто не хотів побачити. У село приїхала нова вчителька Мара, вона відразу сподобалася всім, а особливо Хассану, майстру авторемонту. Джіованні стає мимовільним свідком їх відносин. Чи зможе він зберегти правильну дистанцію?
Сергій Притула представляє: перше україномовне гуморшоу "Вар'яти" 28 сiчня, початок о 19:30, Picasso (вул. Зелена, 88) Під спільну назву об’єднались представники різноманітних гумористичних проектів зі Львова, Тернополя, Чернівців, Івано-Франківська та Рівного. В програмі шоу традиційні як для формату "standup comedy" монологи, мініатюри, гітарні номери, так і пошук власних "родзинок": відео замальовки, "картинні галереї" і т.д. З травня 2010 року управління проектом здійснює Сергій Притула (ексрезидент Comedy Club UA "Тернопільський Сірий", ведучий програми "Підйом" на Новому каналі, спів продюсер скетчшоу "Файна Юкрайна"). Попри управлінські функції Сергій Притула повернувся до роботи на сцені у звичному амплуа виконавця монологів. "Вар'яти"шоу позбавлене матюків та російської мови. Проект планує стати програмоюрезидентом у клубах Львова, Тернополя та Чернівців. • за столиком 100грн. - 150грн. • вхід, без столика 70 грн.
більше на VISITLVIV.NET
Гурт "Тартак" приїздить до Львова 11 лютого, початок о 19:00, КЦ "Романтик", (Парк культури ім. Б. Хмельницького, вул. Болгарська, 4) Гурт "Тартак" вже близько 15 років є одним з найпопулярніших гуртів України, а його лідер Сашко Положинський давно став кумиром української молоді. Пісні тартаків "Не кажучи нікому", "Лицарський хрест" стали гімнами патріотичної молоді, а кількість хітів, які місяцями не сходили з перших рядків хітпарадів, вже важко й перелічити. Концерт гурту у Львові відбудеться в рамках туру "Тартака" західною Україною. Додамо, що згадані пісні "Не кажучи нікому" і "Лицарський Хрест" Сашко заспіває спільно з Андрієм Підлужним (Нічлава). Відбудеться концерт 11 лютого в залі КЦ "Романтик" у Парку культури ім. Б. Хмельницького. Організатор концерту – мистецька агенція «Наш Формат». Квитки можна придбати з 26 січня в актуальному українському магазині "Наш Формат" (вул. Староєврейська 28).
Щоденник утікача
Він вважав, що нарешті втік. Нарешті всі проблеми залишилися десь позаду. Попрощався з усіма, з останнім променем сонця та відпустив руки, поринувши в політ… Він. Пересічний 17-річний підліток Франц, який ніколи не виділявся зпоміж інших. Дитинство його було безтурботним як і у всіх дітей. Згодом на нього чекала школа. Чекало нове життя. Франц ніколи не відзначався старанністю, надмірною жагою до знань. Він був людиною настрою. Жив в залежності від його емоційного та душевного стану. З нього вийшов би нікудишній актор, але все ж одне в нього вдавалося досить непогано…він навчився ховати свій біль та страх за усмішкою, що не сходила з його обличчя. Для всіх – позитивний та життєрадісний, а для себе – депресивний романтик, який завжди ховає свій біль… Франц любив теплий літній дощ, любив споглядати як заходить сонце, любив спостерігати за рухом поїздів та прислухався до стукоту їх коліс. Чомусь він для нього був заспокійливим та мелодійним. Він цілими днями міг слухати свою улюблену музику та бродити вулицями рідного міста. Любив бувати на самоті. Розмірковувати
над життям, його змістом, над кожною страченою миттю. А найбільше в своєму житті він любив писати…Про все. Про людей, про почуття, про власні переживання. Франц за допомогою пера міг передати набагато більше, ніж міг би сказати. Він володів словом. Мав через нього вплив на людей. Нарешті настало літо. Він закінчив школу та розмірко-вував над своїм подальшим життям, над здобуттям вищої освіти. Саме це літо було для нього найкра-щим, адже він наре-шті попрощався з депресією, яка супроводжувала його протягом цілого навчального року. Ще на початку минулого літа він за-хопився однією дівчи-ною. Вони дуже часто спілкувалися в інтер-неті, не помічаючи як біжить час. Франц закохався. І тепер по – справжньому, а не так як було завжди. Він жив нею. Пережи-вав за неї. Радів її здобуткам та спів-переживав її нега-разди. Франц так чекав, так чекав початку навчального року, чекав їхньої зустрічі. Яким же ж він був щасливим. Він вперше покохав. Щодня він забігав до неї в клас, щоб поба-чити, приві- татися, поговорити. Але, на жаль, його щастя тривало не довго. Вона боялася поко-хати, боялася, що їй завдадуть болю. Вона не любила Франца і вони розійшлися… залишивши в його серці глибокий шрам, який не гоївся. t.b.c.
Non Stop лютий № 11
Над номером працювали : головний редактор Назарій Лазур журналісти : Маряся Юркевич Невідомий фотографії : Юрій Ворожбит NovArt Group обкладинка : фото Юрія Ворожбита модель Юлія Окілка Чекайте спеціальний випуск до Дня всіх Закоханих
Пройди повз мене Швидкий темп... який в певний момент починає нагадувати біг з перешкодами, де замість цих же ж перешкод люди. Йдеш, біжиш, збиваєш з ніг, ки- даєш зверхній погляд,спішиш... На навчання, роботу; з дому, додому...Спішиш. Коли ти поспі-шаєш - ти не бачиш нічого та нікого навколо себе. Байдужий?! Так?! Ні?! Кожному своє. В кожного своє бачення життя, світу. А може ти й не спішиш, а вті-каєш від чогось? Від обов*язків, проблем, відповідальності...закрившись в своєму світі. Біжиш не оглядаючись, не помічаючи бідних та знедолених. А якщо й помічаєш, то ледь кидаючи на них погляд. Тобі байдуже? А, можливо, всі твої проблеми так виснажили, що немає сил, ні підійти, ні тим
більше допомогти їм... Безсилий?! Отже, слабак! Отже, не можеш щось зробити, а може...не хочеш?! Може просто немає жодного бажання комусь допомогти...Та чи не складається таке враження, що ти все життя не маєш бажання щось робити, допомагати комусь... Біг з перешкодами, минаючи людей, їхні проблеми, потреби... біжиш, втікаєш...та чи довго ти зможеш отак бігти?! втікати?! Проблеми не зникають від цього, а лише нагрома-джуються... Dorian G. Останній рейс...
Життя - це автобус ,який їде по дорозі, вики-даючи ,або ж підбираючи по-путніх,подібно до нас ,адже ми йдемо і прихо-димо ,тобто помираємо і народжуємось.
Усі хто їде у автобусі - це люди,що наділені даром життя , і одні з них займають сидячі, а інші стоячі місця .Ті ,хто сидять - це люди щасливі, наділені багатством , багатством матері-альним і нематері-альним .Пасажири ,які займають стоячі - це звичайні люди ,адже ніхто з них не наді-лений особливим багатством,однак ,вони наділені вірою у життя і любов ,слід зауважити ,що вони зберігають свою віру у щастя ,навіть у хвилини бідності і жебрацтва.Час від часу ,автобус робить зупинку,і до нього заходять нові пасажири ,ці пасажири щойно отримали свій квиток , на якому написано : "Життя " , проте є інші .Інші - це ті ,хто стоять біля дверей автобуса і намагаються відкрити ці двері ,часто ,у них це не виходить ,однак , інколи, вони відчиняють двері і вистрибують з автобуса посеред дороги ,від чого і переходять у мертви : на їхньому квитку , замість написа "життя ", з"являэться напис "смерть " ,інколи , вони намагаються повернутися ,однак марні спроби ,коли ти морок минулого .Дорога ,по якій їде
автобус ,огороджена високим бар"єром,і цей бар"єр такий високий ,що здається , ніби він безмежний . За дорогою - зона мертвих, із цієї зони неможливо повернутися ,люди , що там знаходяться втратили свої квитки і або ж викинули свої квитики(самогубство). І ось ,на прикладі одного автобуса ,дороги і зупинки , можна зобразити це , що ми називаємо смертю і життям . Невідомий
Знайди свій Край Неба Душевні. Справжні. Ніжні та Романтичні. Саме такими є пісні гурту Kray Neba. Так, вони не *залиті* силіконом, і не знімають відео роботи на 300 тисяч у.о., проте саме вони западають в душу так глибоко як тільки можна. - Як виник ваш гурт?Та чому саме KRAY NEBA? - Я раніше співала сольно під псевдонімом Кая, але в мене завжди була мрія мати свій власний гурт. Я познайомилась з музикантами,які грали більш попсову музику і якось само собою зігрались)))тобто їм теж була потрібна вокалістка, автор і композитор. Чому Kray Neba? Ну я свої тексти асоціюю з відвертими і щирими відчуттями, що мене охоплюють при написанні,Край небаце як мрія чогось неможливого,ми бачимо горизонт,але не знаємо ,що за ним,проте сподіваємось,що там є щось до сих пір небачене, недосяжне))) - У вашому творчому доробку немало пісень, коли ви плануєте видати свій альбом? - Альбом поки що ми не
плануємо, так як, багато ідей з’явилось останнім часом, хочемо більш професійно підійти до цього питання і підібрати найкращі композиції… - Чим ви займаєтеся у вільний від вашої творчості час? - Вільний час - це сім’я, друзі, відпочинок. Ну в моєму випадку кожна хвилина може бути новою піснею…це все дуже пов’язано. Інколи з друзями сидиш п’єш каву, а тут прийшло щось нове в голову, і виходи начитуєш на диктофон слова можливо нової пісні))) - Чи любите ви мандрувати? Мандрівка в яку країну запам*я-талася вам найбільше? - Обожнюю!!! Літом я відпо чивала в Греції…прекрасна анти-чна країна…неймовірі відчуття охоплюють коли доторкаєшся до споруд, дивишся на ідеально викладену мозаїку (цілі картини), одним словом ніби в центрі подій тих часів…дух перехоплює… -Чи мрієте ви заспівати з якоюсь всесвітньовідомою зіркою, якщо мрієте, то якою? - Одна мрія в мене здійснилася - це побувати на концерті Мадонни), а ще й заспівати разом? Можна і про таке тапер помріяти))) . - Чи вважаєте ви себе спонтанними? - Напевно ні…Зараз ми більш адекватно відносимось до всього,
тобто юнацький максималізм вже в минулому. - В кожної людини є безліч позитивних спогадів, пов*язаних з їхніми дитячими роками. Який спогад змушує вас довго та щиро сміятися? - Так такі спогади є… В мене особисто – це постійні бійки зі старшим братом))). Одного разу ми знову з ним сварилися, і знаєш ,як діти люблять бігати по будинку, все рівно,що можуть щось зачепити, так ми зачепили каструлю з узваром, то ж зразу помирились і доварили так, що нам ще і влетіло. Ну і ще якось теж ненароком перекинули на підлогу желе, воно ще рідке було тож ми зібрали рушником з підлоги і розклали по формам . Правда пізніше перед подачею на святковий стіл признались, бо так би всю сім’ю нагодували «желе з підлоги»))) - Чи любите ви читати? Яка ваша улюблена книжка? - Нажаль зараз для книжок в сучасному світі мало часу, читаю в основному різні короткі оповідки в інтернеті…хоча в дитинстві сама пробувала писати… Вся шкільна літера-тура прочитана))) - Хто працював над вашим відео Sometimes та як проходили зйомки ?
- Зйомки проходили у Львові, режисер- Олександр Сюткін, монтаж і пост-продакшн ми вже робили у наших друзів в Києві- це Діма Мухін та Сергій Костишин. От зйомки проходили насправді спон-танно… В кожну хвилину все могло раптово змінитись, і погода і хід думок режисера))) я пам’ятаю, що в день зйомок сніг навіть падав. Це було 21 квітня…Дуже холодно, ніс червоний, руки сині))). - Де, окрім Львову знайомі з вашою творчістю? - Західна Україна, і тепер ми можемо похвалитися, що і в Києві. Є звичайно свій слухач в Росії та в деяких Європейських країнах, але це лише вдячні фани, які пишу-ть листи коментарі і побажання, що нам теж приємно!!! Будьте завжди в центрі всіх останніх подій! Цілуємо, любимо завжди ваша група Kray Neba!!! А чого тобі найбільше хочеться холодного зимового вечора?
Твоя думка
Соломія, 18 «Бути з коханою людиною, тільки це може справді зігріти і врятувати від зимової депресії…» Богдан, 17 «Чашка какао, тепла ковдра, кохана….для щастя потрібно так мало..)» Любомир, 17 «А я не люблю холодних зимових вечорів…не для мене це…я хочу тепла!!» Мар'яна, 16 « А мені…мені б теплого светра, багато кави і безкінечних розмов…з ним)»
Назар, 17 «Холодного зимового вечора, мабуть, найбільше хочеться зігріватися в обіймах коханої людини та милуватися зірковим небом ;)» Мартуся, 15 « Багато музики, хороший фільм і мандаринки..))))» Віра, 16 «Комп, кіт, чай….друзі..все» Марта, 15 «А мені щоб брата вдома не було….оце справжній незабутній вечір)))))» Андрій, 18 «Зимовий вечір…такий довгий - довгий...в мене план простий: комп'ютерна гра, телевізор, а саме «Футурама», покурити на вікні і спаааати» Маряся Юркевич
Люди та Професії
Вважаєш себе романтиком ? Любиш колії та не можеш без стукоту коліс потягів ? А може просто хочеш здійснити дитячу мрію про мандри залізничними мережами ? Мабуть, тоді машиніст – твоє покликання ;) Ми мали змогу поспілкуватися з машиністом Антоном, який саме вирішив здійснити свою дитячу мрію та подався в світ залізниці ;) - Чому саме залізниця ? Що тебе притягнуло до роботи на ній ? - Я з дитинства мріяв стати залізничником тому й досягнув своєї мрії - Що ти найбільше любиш у своїй роботі? - В своїй роботі я люблю саму роботу. Особливо, коли виникають нестандартні ситуації. - А які казуси трапляються ? - Бувають різні. Найчас-тіше зустрічаються не-справності на локомотиві, які намагаюсь самотужки усувати. От останній раз коли я спав задзвонив телефон о 2.00 і мені сказали, що біля мого дому горить пасажирський
потяг, і що не мо-жуть зв*язатися з машиністом по рації - я прибіг туди - горів локомотив - згоріла кабіна ма-шиніста і поло-вина локомотива. Я організував висадку пасажирів з потяга та процес поже-жогасіння за що отримав премію... (усміхається) Найважливіше в виборі своєї май-бутньої професії не здаватися та ви-бирати саме те, що близьке серцю,а не те, що є прести-жним. Адже ро-бота, яка не при-носить задоволення – гнітить. То ж, найкраще здійснювати свої мрії, як це зробив Антон : ) Активізуйся : )
Вбиваєш свій віль-ний час зависаючи в інтернеті та со-ціальних мережах ? Годинами розмов-ляєш з подругами по телефону ? Нудьгуєш перед телевізором ? Отже рубрика «Активізуйся !» саме для тебе !
Поки ще зима мандрує вулицями міста ми пропо-нуємо вам трішечки розважитися суто зимовими видами спорту та розва-гами ;) Вважаєш, що ти як *корова на льоду*?, не біда, адже не всім вдається опанувати ковзани з першого разу, проте емоції від катання на них супроводжуватимуть вас ще довго ;) У Львові є три катки. Один на задньому дворику Ратуші, другий – на Медику, а третій – в Торгово – Розважальному Центрі King Cross : ) Згадати дитинство та покататися на санчатах в парку, який знаходиться неподалік від твого дому Саме санчата піднімуть і настрій і твій імунітет Сніжки. Знову ж таки, можна просто згадати дитинство та подуріти від душі Адже, саме в дитинстві найкраще розважалося А якщо в тебе є компанія і ви не знаєте, що робити на вихідних, то краще вирушити в
гори щоб покататися на лижах або сноубордах ;) А якщо ви не дуже любите активний відпочинок, то просто беріть друзів та мершій гуляти !!! Dorian G. Що ? Де ? та Куди ?
Найкращий фільм 3-ДЕ 20-26 сiчня, Кінопалац імені Довженка (пр. Червоної калини, 81) Макс Утьосов - недооцінений режисер-аматор. Утьосов знімає свої фільми на любительську камеру. У цей же час російські кіноакадеміки проводять конкурс «Найкращий фільм Росії», у фінал якого вийшли 7 найвідоміших кінокартин. До церемонії оголошення переможця конкурсу плівки з фільмами (все в одному примірнику) замикаються в сейф. Але Віктор Палич підкуповує організатора премії Едуарда Рикова, щоб отримати картини для неліцензійного копіювання. Перевезти фільми від Рикова до Віктора Палича повинен Макс Утьосов і його друг Саня. Вони провалюють завдання: плівки згоряють, і друзів починають розшукувати відеопірати. Єдиний спосіб вижити: за кілька днів перезняти знамениті російські кінокартини. Але от у чому парадокс: копії Утьосова цілком можуть виявитися якісніше оригіналів ... День Студента & Тетянин День 25 сiчня, початок о 22:00, Gallery (пр. Свободи, 16-18) Ця вечірка для тих, хто спить на парах і не париться, для кого сесія - це неправильні канікули, а екзамен - можливість познайомитись з викладачем. Одним словом, для вас, студенти, і для тих, хто з посмішкою згадує цей час
Тримай дистанцію 27 сiчня - 9 лютого, Кінопалац (вул. Театральна, 22) Життя маленького села на півночі Італії однакове, як завжди, і у нас є можливість добре розгледіти кожного жителя. Пенсіонери проводять день за горнятком кави. Місцевий чоловік картає свою дружинурумунку, знайдену через сайт знайомств, за туфлі по 800 євро. Водій автобуса милий і пунктуальний. І звичайно, все село збирається на свято з приводу улову гігантського тунця. Про все це юний Джіованні пише замітки в міланську газету - він має намір стати журналістом, але поки що найгарячіша подія, про яку вдалося написати - ліквідація підпільного цеху. Але Джіованні ще випаде шанс розповісти про подію там, де його ніхто не хотів побачити. У село приїхала нова вчителька Мара, вона відразу сподобалася всім, а особливо Хассану, майстру авторемонту. Джіованні стає мимовільним свідком їх відносин. Чи зможе він зберегти правильну дистанцію?
Сергій Притула представляє: перше україномовне гуморшоу "Вар'яти" 28 сiчня, початок о 19:30, Picasso (вул. Зелена, 88) Під спільну назву об’єднались представники різноманітних гумористичних проектів зі Львова, Тернополя, Чернівців, Івано-Франківська та Рівного. В програмі шоу традиційні як для формату "standup comedy" монологи, мініатюри, гітарні номери, так і пошук власних "родзинок": відео замальовки, "картинні галереї" і т.д. З травня 2010 року управління проектом здійснює Сергій Притула (ексрезидент Comedy Club UA "Тернопільський Сірий", ведучий програми "Підйом" на Новому каналі, спів продюсер скетчшоу "Файна Юкрайна"). Попри управлінські функції Сергій Притула повернувся до роботи на сцені у звичному амплуа виконавця монологів. "Вар'яти"шоу позбавлене матюків та російської мови. Проект планує стати програмоюрезидентом у клубах Львова, Тернополя та Чернівців. • за столиком 100грн. - 150грн. • вхід, без столика 70 грн.
більше на VISITLVIV.NET
Гурт "Тартак" приїздить до Львова 11 лютого, початок о 19:00, КЦ "Романтик", (Парк культури ім. Б. Хмельницького, вул. Болгарська, 4) Гурт "Тартак" вже близько 15 років є одним з найпопулярніших гуртів України, а його лідер Сашко Положинський давно став кумиром української молоді. Пісні тартаків "Не кажучи нікому", "Лицарський хрест" стали гімнами патріотичної молоді, а кількість хітів, які місяцями не сходили з перших рядків хітпарадів, вже важко й перелічити. Концерт гурту у Львові відбудеться в рамках туру "Тартака" західною Україною. Додамо, що згадані пісні "Не кажучи нікому" і "Лицарський Хрест" Сашко заспіває спільно з Андрієм Підлужним (Нічлава). Відбудеться концерт 11 лютого в залі КЦ "Романтик" у Парку культури ім. Б. Хмельницького. Організатор концерту – мистецька агенція «Наш Формат». Квитки можна придбати з 26 січня в актуальному українському магазині "Наш Формат" (вул. Староєврейська 28).
Щоденник утікача
Він вважав, що нарешті втік. Нарешті всі проблеми залишилися десь позаду. Попрощався з усіма, з останнім променем сонця та відпустив руки, поринувши в політ… Він. Пересічний 17-річний підліток Франц, який ніколи не виділявся зпоміж інших. Дитинство його було безтурботним як і у всіх дітей. Згодом на нього чекала школа. Чекало нове життя. Франц ніколи не відзначався старанністю, надмірною жагою до знань. Він був людиною настрою. Жив в залежності від його емоційного та душевного стану. З нього вийшов би нікудишній актор, але все ж одне в нього вдавалося досить непогано…він навчився ховати свій біль та страх за усмішкою, що не сходила з його обличчя. Для всіх – позитивний та життєрадісний, а для себе – депресивний романтик, який завжди ховає свій біль… Франц любив теплий літній дощ, любив споглядати як заходить сонце, любив спостерігати за рухом поїздів та прислухався до стукоту їх коліс. Чомусь він для нього був заспокійливим та мелодійним. Він цілими днями міг слухати свою улюблену музику та бродити вулицями рідного міста. Любив бувати на самоті. Розмірковувати
над життям, його змістом, над кожною страченою миттю. А найбільше в своєму житті він любив писати…Про все. Про людей, про почуття, про власні переживання. Франц за допомогою пера міг передати набагато більше, ніж міг би сказати. Він володів словом. Мав через нього вплив на людей. Нарешті настало літо. Він закінчив школу та розмірко-вував над своїм подальшим життям, над здобуттям вищої освіти. Саме це літо було для нього найкра-щим, адже він наре-шті попрощався з депресією, яка супроводжувала його протягом цілого навчального року. Ще на початку минулого літа він за-хопився однією дівчи-ною. Вони дуже часто спілкувалися в інтер-неті, не помічаючи як біжить час. Франц закохався. І тепер по – справжньому, а не так як було завжди. Він жив нею. Пережи-вав за неї. Радів її здобуткам та спів-переживав її нега-разди. Франц так чекав, так чекав початку навчального року, чекав їхньої зустрічі. Яким же ж він був щасливим. Він вперше покохав. Щодня він забігав до неї в клас, щоб поба-чити, приві- татися, поговорити. Але, на жаль, його щастя тривало не довго. Вона боялася поко-хати, боялася, що їй завдадуть болю. Вона не любила Франца і вони розійшлися… залишивши в його серці глибокий шрам, який не гоївся. t.b.c.
Non Stop лютий № 11
Над номером працювали : головний редактор Назарій Лазур журналісти : Маряся Юркевич Невідомий фотографії : Юрій Ворожбит NovArt Group обкладинка : фото Юрія Ворожбита модель Юлія Окілка Чекайте спеціальний випуск до Дня всіх Закоханих