Тестове повідомлення - треба завантажити flash player
Тримайся, Польщо, бо ми йдемо відпочивати! Навіть у Вроцлаві знайшлась Львівська таверна Уботанічному саду жили всілякі тваринки
Мабуть, для кожного це літо запам’яталось чимось особливим. Для мене це була перша поїздка за кордон – до Польщі. Там я провела 12 незабутніх днів наповнених розвагами, поїздками, походами та живим спілкуванням. Відмінність між Україною та Польщею відчула ще на кордоні. Як не соромно визнавати, та наш КПП знаходиться у жахливому стані. А що вже й казати про 11-годинну подорож польськими дорогами. Думаю, стільки ж нашими ніхто б не витримав. Близько дев’ятої ми приїхали до маленького містечка поблизу Свідніци. Як згодом виявилось, там не було ні інтернету, ні пошти, та це не завадило насолоджуватись відпочинком. Окрім 45 львів’ян таборі соціальної організації «Caritas» жили також 10 дітей та 5 вихователів з Польщі. Кожен ранок починався з «Апеля» - зборів, де ми обговорювали порядок денний і співали пісні. За тим - сніданок і розважальна програма. Кожного дня ми робили щось нове. За півтора тижні встигли відвідати Вроцлав і Свідніцу, замок Гродзец, дамбу, згаслий вулкан, шахту, альпіністський парк, замок Ксьонж, аквапарк, ботанічний сад, духовну семінарію, а вже скільки костелів – просто не злічити! Ми
інсценізували казки, співали і танцювали. Після обіду бвстигли відвідати Вроцлав і Свідніцу, ула тиха година, яка звичайно не була тихою. Багато дітей бігало в місто за гофрами – вафлями з поливкою. А за десять хвилин до сьомої Каміль забігав до кожної кімнати з криком: «Коляція!!!» («Вечеря!!!»). Після неї ми вимикали світло, запалювали свічки і цьоця Еля розповідала нам короткі історії і притчі. Деколи увечері ми влаштовували собі дискотеки. А за діджейським пульом сиділи поляки. Виявляється, підлітки, вони і в Африці – підлітки. Тому ми швидко знайшли спільну мову з польськими дітьми. І сьогодні шлемо один одному емейли у далеку Свідніцу, ловимо на слові приїхати до Львова і віримо у швидку зустріч. Повертатись додому не хотіли, прощались – зі сльозами на очах, обіцяли повернутись наступного літа і ніколи не забувати один одного. Не головне де ти проведеш відпустку, головне – як і з ким! У нас попереду ще 9 місяців навчання, і найкращі моменти життя можуть несподівано спіймати нас у школі. Головне – не сидіти, склавши руки, а рухатись, жити, творити! Ксенія Кіт Українці переодягнули поляків у стрій Ярослав Дворакевич Ярмарок Спорту
Ви будете здивовані почувши назву «ярмарок» - це ж щось пов’язане з купівлею, торгом, де продають часто народні товари.
Є медові ярмарки, ярмарки вишивок. А до чого тут спорт? Невже там будуть його продавати? Ні, на ярмарку спорту, який проводиться кожного вересня у місті Львові немає аналогів на цілій нашій Неньці Україні. Судячи з власного досвіду і масштабу події, Ярмарок Спорту дуже цікавий. Кожного року є якісь родзинки: то мери приходять, то McLaren привозять. Там також можна спробувати різні види спорту: як і екзотичні, так і загальновідомі. Будь-кому під силу покататися на карті, пограти в пейнтбол, постріляти з луку стрілами чи очима, бо на Ярмарок Спорту приходить немало дівчат. Найсміливіші вивчають різні прийоми карате, кіокушинкай карате, дзюдо, йосікан айкідо, таджико хейсан, малехкаретан або просто дізнаються інші страшні слова, якими можна навіть термінатора налякати. Також раджу записатися у волонтери. Поперше – ви отримаєте класну майку, подруге можна буде поспілкуватися з однолітками: класними дівчатами та хлопцями. Як записатися? Шукайте Ярослава Дворакевича
...троє дітей з мого класу вибрали там вид спорту - один записався на айкідо, другий - на дзюдо, а третій - на бальні танці...
в соцмережах або дзвоніть (в ночі не турбувати, бо приб’ю) 0997027858, постараюсь вам допомогти. Приходьте наступного року, або завітайте на інші ярмарки! Там ви можете знайти щось особливе для себе та збільшити свій кругозір. Наприклад, троє дітей з мого класу вибрали там вид спорту - один записався на айкідо, другий - на дзюдо, а третій - на бальні танці. Не пропустіть можливість провести час справді цікаво і пізнавально! Ярослав Дворакевич
текст: Оксана Москва, фото: Юрій Дворник Форум видавців у Львові
З музикою у серці
Інтерв’ю цього номеру ми взяли у нашого однолітка – Матеуша Ґреґорчика. Йому 16 і він живе у Свідніці (Польща). На перший погляд, Матіс не відрізняється від хлопців його віку, але його розмова, вчинки, роблять його старшим, ніж він є насправді. Можливо, це заслуга виховання, а може тому, що він прислужує у костелі. А ще Матіс чудово грає на фортеп’яно.
OK
Про його захоплення піде мова далі. - Літо завершилось. Які найяскравіші емоції залишились після відпочинку? - Було багато різних спогадів, але найяскравіші залишились від проведення канікул у таборі «Карітас», що у Загор’є Сласкім. - Як ти зазвичай проводиш вільний час? - Буває порізному. Та в основному я відпочиваю граючи на піаніно. - Якому стилю музики ти надаєш перевагу? - Головне не стиль, а сама музика, тому слухаю геть усе.) - А сам ти складаєш музику? - Буває, щоправда рідко. Якщо пише щось, то це в основному церковна музика. - Що або хто тебе надихає?:) - Гмм… Це складне питання. Не можу сказати нічого конкретного. - Скільки часу, зазвичай, ти проводиш, граючи? - Я граю на фортеп’яно змалку. Зараз виходить по-різному приділяти час тренуванням, але стараюсь викладатись помаксимуму. Граю на чому вийде.) Але зараз іду в школу для органістів. - Ти плануєш пов’язати життя з музикою? - Музика – це моє захоплення. Після середньої школи хочу піти у вищу на медицину. Хочу стати лікарем. Можливо, додатковою моєю роботою буде гра у костелі. Ксеня Кіт На фото Матеуш (справа) та його друг Грегош (зліва) Аня, 15 років Діма, 17 років Сергій, 17 років Настя, 15 років
Наша школа Цього року хочу отримати якісні знання, адже нема нічого неможливого) Школа майже не змінилась, хіба що ремонт на першому поверсі зробили, ну і перила пофарбували на сходах;). Дуже споліваюся дуже сподіваюся, що не буде докорінних змін у системі освіти і я зможу хоча б спокійно довчитися (наскільки це можливо) Навчальний рік почався,як завжди. Нічого особливого. Дуже хочеться отримати нормальний атестат. Зараз Готуюсь до ЗНО, як можу. Не знаю,чи сильно, але таки змінилась моя школа. В кращу сторону. Цей шкільний рік почався добре) Очікую від нього хорошого атестату. На даний момент готуюсь до ЗНО та ДПА. Моя школа зовсім не змінилась. З початку версня бувало порізному: і добре, і не дуже... Хочу, щоб у 10 класі все заплановане здійснилося і частіше траплялось святкування дня вчителя. Зараз ні до чого не готуюсь. А школа моя ні краплі не змінилась. Короткий словник львівської ґвари Актуально
бурмило - неотесаний, некультурний; бусько - лелека; бухт - булочка з начинкою; бюро - письмовий стіл; вазонок- вазон; вакації - канікули; вандер - мандрівка; вантух- живіт; варстат - майстерня; вар’ят - божевільний; васервага - рівень /техн./, ватерпас; васериця - вода; ваха - варта; вахляж - віяло; вегікул- віз; верета - полотно; вітрівка - спортивна куртка; вигинястий - спритний, вправний; видайність - продуктивність; вилоїти - вичинити; вимівка - оправдання; винниці - виноградники; виривати - втікати; вицєчка - екскурсія, мандрівка. З матеріалів часопису "Ї" Трилогія «Биті Є» розпочинається першим романом «Макар» — це історія з життя одного пристосуванця, яких можна в наш час зустріти безліч. Роман «Макар» - це історія кохання з першого погляду, але за умов стрімких київських реалій сучасного життя, коли навкруги впливові народні депутати, їхні помічники, військові генерали, економічні злочини, рейдерські захоплення, тендери, великі держзамовлення. Трилогія «Биті Є», зі слів авторки Люко Дашвар, матиме продовження романами про метросексуала «Макса» та бунтаря «Гоцика», й буде розповідати про подальше життя хлопців з роману «Рай. центр».
До зустрічі наступного місяця! Над цим номером працювали: Ярослав Дворакевич Оксана Москва Ксенія Кіт Юрій Дворник Модель з обкладинки: Діана Лахман
Тримайся, Польщо, бо ми йдемо відпочивати! Навіть у Вроцлаві знайшлась Львівська таверна Уботанічному саду жили всілякі тваринки
Мабуть, для кожного це літо запам’яталось чимось особливим. Для мене це була перша поїздка за кордон – до Польщі. Там я провела 12 незабутніх днів наповнених розвагами, поїздками, походами та живим спілкуванням. Відмінність між Україною та Польщею відчула ще на кордоні. Як не соромно визнавати, та наш КПП знаходиться у жахливому стані. А що вже й казати про 11-годинну подорож польськими дорогами. Думаю, стільки ж нашими ніхто б не витримав. Близько дев’ятої ми приїхали до маленького містечка поблизу Свідніци. Як згодом виявилось, там не було ні інтернету, ні пошти, та це не завадило насолоджуватись відпочинком. Окрім 45 львів’ян таборі соціальної організації «Caritas» жили також 10 дітей та 5 вихователів з Польщі. Кожен ранок починався з «Апеля» - зборів, де ми обговорювали порядок денний і співали пісні. За тим - сніданок і розважальна програма. Кожного дня ми робили щось нове. За півтора тижні встигли відвідати Вроцлав і Свідніцу, замок Гродзец, дамбу, згаслий вулкан, шахту, альпіністський парк, замок Ксьонж, аквапарк, ботанічний сад, духовну семінарію, а вже скільки костелів – просто не злічити! Ми
інсценізували казки, співали і танцювали. Після обіду бвстигли відвідати Вроцлав і Свідніцу, ула тиха година, яка звичайно не була тихою. Багато дітей бігало в місто за гофрами – вафлями з поливкою. А за десять хвилин до сьомої Каміль забігав до кожної кімнати з криком: «Коляція!!!» («Вечеря!!!»). Після неї ми вимикали світло, запалювали свічки і цьоця Еля розповідала нам короткі історії і притчі. Деколи увечері ми влаштовували собі дискотеки. А за діджейським пульом сиділи поляки. Виявляється, підлітки, вони і в Африці – підлітки. Тому ми швидко знайшли спільну мову з польськими дітьми. І сьогодні шлемо один одному емейли у далеку Свідніцу, ловимо на слові приїхати до Львова і віримо у швидку зустріч. Повертатись додому не хотіли, прощались – зі сльозами на очах, обіцяли повернутись наступного літа і ніколи не забувати один одного. Не головне де ти проведеш відпустку, головне – як і з ким! У нас попереду ще 9 місяців навчання, і найкращі моменти життя можуть несподівано спіймати нас у школі. Головне – не сидіти, склавши руки, а рухатись, жити, творити! Ксенія Кіт Українці переодягнули поляків у стрій Ярослав Дворакевич Ярмарок Спорту
Ви будете здивовані почувши назву «ярмарок» - це ж щось пов’язане з купівлею, торгом, де продають часто народні товари.
Є медові ярмарки, ярмарки вишивок. А до чого тут спорт? Невже там будуть його продавати? Ні, на ярмарку спорту, який проводиться кожного вересня у місті Львові немає аналогів на цілій нашій Неньці Україні. Судячи з власного досвіду і масштабу події, Ярмарок Спорту дуже цікавий. Кожного року є якісь родзинки: то мери приходять, то McLaren привозять. Там також можна спробувати різні види спорту: як і екзотичні, так і загальновідомі. Будь-кому під силу покататися на карті, пограти в пейнтбол, постріляти з луку стрілами чи очима, бо на Ярмарок Спорту приходить немало дівчат. Найсміливіші вивчають різні прийоми карате, кіокушинкай карате, дзюдо, йосікан айкідо, таджико хейсан, малехкаретан або просто дізнаються інші страшні слова, якими можна навіть термінатора налякати. Також раджу записатися у волонтери. Поперше – ви отримаєте класну майку, подруге можна буде поспілкуватися з однолітками: класними дівчатами та хлопцями. Як записатися? Шукайте Ярослава Дворакевича
...троє дітей з мого класу вибрали там вид спорту - один записався на айкідо, другий - на дзюдо, а третій - на бальні танці...
в соцмережах або дзвоніть (в ночі не турбувати, бо приб’ю) 0997027858, постараюсь вам допомогти. Приходьте наступного року, або завітайте на інші ярмарки! Там ви можете знайти щось особливе для себе та збільшити свій кругозір. Наприклад, троє дітей з мого класу вибрали там вид спорту - один записався на айкідо, другий - на дзюдо, а третій - на бальні танці. Не пропустіть можливість провести час справді цікаво і пізнавально! Ярослав Дворакевич
текст: Оксана Москва, фото: Юрій Дворник Форум видавців у Львові
З музикою у серці
Інтерв’ю цього номеру ми взяли у нашого однолітка – Матеуша Ґреґорчика. Йому 16 і він живе у Свідніці (Польща). На перший погляд, Матіс не відрізняється від хлопців його віку, але його розмова, вчинки, роблять його старшим, ніж він є насправді. Можливо, це заслуга виховання, а може тому, що він прислужує у костелі. А ще Матіс чудово грає на фортеп’яно.
OK
Про його захоплення піде мова далі. - Літо завершилось. Які найяскравіші емоції залишились після відпочинку? - Було багато різних спогадів, але найяскравіші залишились від проведення канікул у таборі «Карітас», що у Загор’є Сласкім. - Як ти зазвичай проводиш вільний час? - Буває порізному. Та в основному я відпочиваю граючи на піаніно. - Якому стилю музики ти надаєш перевагу? - Головне не стиль, а сама музика, тому слухаю геть усе.) - А сам ти складаєш музику? - Буває, щоправда рідко. Якщо пише щось, то це в основному церковна музика. - Що або хто тебе надихає?:) - Гмм… Це складне питання. Не можу сказати нічого конкретного. - Скільки часу, зазвичай, ти проводиш, граючи? - Я граю на фортеп’яно змалку. Зараз виходить по-різному приділяти час тренуванням, але стараюсь викладатись помаксимуму. Граю на чому вийде.) Але зараз іду в школу для органістів. - Ти плануєш пов’язати життя з музикою? - Музика – це моє захоплення. Після середньої школи хочу піти у вищу на медицину. Хочу стати лікарем. Можливо, додатковою моєю роботою буде гра у костелі. Ксеня Кіт На фото Матеуш (справа) та його друг Грегош (зліва) Аня, 15 років Діма, 17 років Сергій, 17 років Настя, 15 років
Наша школа Цього року хочу отримати якісні знання, адже нема нічого неможливого) Школа майже не змінилась, хіба що ремонт на першому поверсі зробили, ну і перила пофарбували на сходах;). Дуже споліваюся дуже сподіваюся, що не буде докорінних змін у системі освіти і я зможу хоча б спокійно довчитися (наскільки це можливо) Навчальний рік почався,як завжди. Нічого особливого. Дуже хочеться отримати нормальний атестат. Зараз Готуюсь до ЗНО, як можу. Не знаю,чи сильно, але таки змінилась моя школа. В кращу сторону. Цей шкільний рік почався добре) Очікую від нього хорошого атестату. На даний момент готуюсь до ЗНО та ДПА. Моя школа зовсім не змінилась. З початку версня бувало порізному: і добре, і не дуже... Хочу, щоб у 10 класі все заплановане здійснилося і частіше траплялось святкування дня вчителя. Зараз ні до чого не готуюсь. А школа моя ні краплі не змінилась. Короткий словник львівської ґвари Актуально
бурмило - неотесаний, некультурний; бусько - лелека; бухт - булочка з начинкою; бюро - письмовий стіл; вазонок- вазон; вакації - канікули; вандер - мандрівка; вантух- живіт; варстат - майстерня; вар’ят - божевільний; васервага - рівень /техн./, ватерпас; васериця - вода; ваха - варта; вахляж - віяло; вегікул- віз; верета - полотно; вітрівка - спортивна куртка; вигинястий - спритний, вправний; видайність - продуктивність; вилоїти - вичинити; вимівка - оправдання; винниці - виноградники; виривати - втікати; вицєчка - екскурсія, мандрівка. З матеріалів часопису "Ї" Трилогія «Биті Є» розпочинається першим романом «Макар» — це історія з життя одного пристосуванця, яких можна в наш час зустріти безліч. Роман «Макар» - це історія кохання з першого погляду, але за умов стрімких київських реалій сучасного життя, коли навкруги впливові народні депутати, їхні помічники, військові генерали, економічні злочини, рейдерські захоплення, тендери, великі держзамовлення. Трилогія «Биті Є», зі слів авторки Люко Дашвар, матиме продовження романами про метросексуала «Макса» та бунтаря «Гоцика», й буде розповідати про подальше життя хлопців з роману «Рай. центр».
До зустрічі наступного місяця! Над цим номером працювали: Ярослав Дворакевич Оксана Москва Ксенія Кіт Юрій Дворник Модель з обкладинки: Діана Лахман